## Дрони переписують правила війни: як Україна змінює світові військові доктрини
Триваюча боротьба в Україні кардинально трансформує сучасні військові доктрини, де безпілотні літальні апарати (БпЛА) стають ключовим інструментом для досягнення оперативних цілей. Україна демонструє високу ефективність у застосуванні безпілотників для ураження ворожої логістики та стратегічно важливих об’єктів, зокрема використовуючи так звані “мідлстрайки” та “діпстрайки”.
Повномасштабна агресія проти України довела, що безпілотні комплекси вже не є другорядними засобами, а класичну лінію фронту, де домінували піхота та бронетехніка, поступово витісняє так звана “зона ураження” (kill zone). Це територія вздовж лінії зіткнення, насичена розвідувальними та ударними дронами, де будь-який рух техніки або особового складу фіксується та миттєво карається. Якщо раніше військову міць визначали танкові з’єднання, артилерія та авіація, то український досвід свідчить про зростаючу роль безпілотних систем, високоточних ракет та далекобійних засобів ураження, як повідомляє УНН.
Нова філософія ведення бойових дій формується в Україні
Ще кілька років тому дрони переважно використовувалися для розвідки та коригування вогню. Сьогодні вони перетворилися на один із провідних інструментів ведення бойових дій.
Старша наукова співробітниця американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Катерина Бондар у своєму дослідженні щодо можливостей автономної війни зазначає, що Україна поступово переходить до концепції бойових дій, де значну частину завдань виконують безпілотні та автономні системи, а пріоритетом є мінімізація ризиків для особового складу.
Україна активно будує комплексну систему, яка об’єднує FPV-дрони, ударні безпілотники різних типів, включаючи “мідлстрайки” та “діпстрайки”, морські дрони та наземні роботизовані комплекси.
Війна в Україні вже заслужено називається “першою великою війною дронів”, і вона суттєво впливає на військові доктрини. У сучасних бойових діях традиційні засоби стають менш ефективними. Наприклад, заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров відзначив, що між дроном і танком він би обрав дрон, оскільки той “мобільніший, дешевший, не залежить від рельєфу, не застрягає в багнюці, потребує менше людей для обслуговування”.
Бійці 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу за допомогою БпЛА знищили російський “танк-монстр”.
Масове застосування дронів кардинально змінило саму логіку бойових дій. Якщо раніше фронт мав відносно чітку лінію зіткнення, то сьогодні він дедалі більше нагадує багатокілометрову “зону ураження” – територію, де будь-яке переміщення техніки чи особового складу оперативно фіксується та може бути уражене. За оцінками експертів, ця зона сягає глибини від 10 до 30 кілометрів. Проведення класичних механізованих операцій у цій зоні стає надзвичайно складним. Ще на початку 2026 року Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв, що на Куп’янському напрямку українські військові за допомогою безпілотників створили тактичну зону ураження, яка обмежує використання російськими військами техніки на відстані 20-25 кілометрів від лінії фронту або піхоти – в межах одного кілометра від лінії фронту поблизу Куп’янська. За даними підрозділу “Оріон”, вони здатні знищити до 88% російських сил ще до їхнього наближення до українських позицій.
“Зони ураження”, контрольовані БпЛА, ускладнюють, а часом і унеможливлюють формування ударних угруповань для прориву фронту, адже будь-яка концентрація техніки швидко виявляється та може бути знищена.
Мідлстрайк: робота за межами “зони ураження”
Якщо в “зоні ураження” знищується все, що рухається поблизу лінії фронту, то ударні безпілотники класу middle strike досягають цілей, що знаходяться далі. Приблизна дальність їхньої роботи – від 30 до 300 км.
Дрони для ураження на середній глибині зазвичай є спрощеними версіями “діпстрайків”, здатними нести до 200 кг корисного навантаження. Українські військові активно застосовують такі дрони для перекриття логістичних шляхів, атак на аеродроми, склади, бази та місця скупчення ворожих сил. Найбільш показовими прикладами використання “мідлстрайків” стало знищення мостів, які забезпечують логістику російських військ до окупованого Криму сухопутним коридором.
Так, українські військові за допомогою БпЛА middle-strike вітчизняного виробництва завдали ударів по ключових кримських мостах поблизу Чонгара та Армянська. Атаки проводилися за допомогою безпілотників FP-2 та “Бегемот”. Міст, що з’єднує Херсонську область із Кримом у Чонгарі, зазнав ударів двічі: у ніч з 6 на 7 червня, а також у ніч на 9 червня. Вже 8 червня під ударом опинився міст, що веде з Генічеська до Арабатської стрілки. Ще два мости через Північнокримський канал – у районі населених пунктів Преображенка та Мирне біля Армянська – були атаковані 11 червня. 23 червня Сили спеціальних операцій повідомили про знищення залізничного мосту через Північнокримський канал.
Як зазначили у Центрі мультидоменних операцій “Фаланга”, для подібних завдань вони активно використовують “мідлстрайки” від Fire Point. Варто відзначити, що їхній дрон FP-2, який застосовується для ударів середньої дальності, за короткий термін пройшов важливі модернізації: тепер він може нести більше корисного навантаження, а також було збільшено дальність польоту (до 370 км). Модернізація також дозволяє використовувати цей дрон не лише як ударний БпЛА, а й як платформу для запуску FPV-дронів та некерованих авіаційних ракет, що робить атаку більш масштабною і ускладнює протидію їй з боку ворога.
Очікується, що дальність роботи “мідлстрайків” з часом зростатиме, зберігаючи при цьому здатність нести потужний бойовий заряд. Вже зараз ці дрони ефективно пригнічують наступальний потенціал ворога, знищують логістику, запаси пального та боєприпасів.
Діпстрайк: удари туди, де ворог почувався в безпеці
Поки “мідлстрайки” руйнують логістику на оперативній глибині, далекобійні дрони (deep strike) вражають стратегічний тил ворога. Основними цілями в тилу противника стали об’єкти нафтопереробної промисловості, оборонні заводи та, як свідчать останні події, центри космічного зв’язку.
Перше українське ураження на далеку відстань відбулося ще в грудні 2022 року – під удар потрапила авіабаза Енгельс-2 на відстані 650 км. 3 травня 2023 року на території російського села Волна на Таманському півострові після ураження українським безпілотником загорілася нафтобаза. Хоча кількість і дальність таких ударів були вражаючими, вони не були настільки руйнівними для ворога, як очікувалося. У 2025 році Україна почала нарощувати як частоту таких уражень, так і їхню дальність. У 2026 році “діпстрайки” по території Росії стають майже щоденною реальністю.
Атака на московський нафтопереробний завод 18 червня – яскравий приклад такої роботи. За словами військового, який брав участь в операції, кожен дрон, що досяг цілі, означає, що попереду було ще близько десяти дронів, які не змогли пробитися, оскільки потрібно було подолати кілька ешелонів ППО. Українцям це вдалося.
Хоча Москва і є символічною ціллю, більш показовим для розуміння масштабу “далекобійних санкцій” є удар 20 червня по тюменському нафтопереробному заводу. Дрони успішно подолали близько 2500 кілометрів до цілі. Це були модернізовані далекобійні FP-1 від Fire Point, які, як очікується, зможуть долати відстань понад 3000 кілометрів.
Лише за кілька років “діпстрайки” пройшли шлях від 650 км до понад двох із половиною тисяч кілометрів. І це, очевидно, не межа. За таких умов, навіть не завдяки класичним чи модернізованим ракетам, а саме ударним дронам, у Росії незабаром може не залишитися жодної безпечної території.
Поєднання “middle strike” і “deep strike”, за оцінками експертів, дозволяє одночасно сповільнити російський наступ ударами по логістиці на полі бою та підірвати економічний потенціал РФ, завдаючи ударів по виробничих потужностях пального й озброєння в глибокому тилу.
Економіка війни змінюється
Експерти наголошують, що безпілотні системи стають одним із найпріоритетніших напрямів оборонних інвестицій. Звісно, традиційні види важкого озброєння не зникають повністю, але математика невблаганна. Простий підрахунок: один російський танк коштує від 1,2 до 4,5 мільйона доларів (приблизно 48 – 180 мільйонів гривень), залежно від моделі. Навіть якщо для його знищення потрібно 5-7 ударних дронів, їхня сукупна вартість буде значно нижчою за вартість знищеної цілі. Крім того, оператор БпЛА може перебувати на відносно безпечній відстані від місця ураження.
Навіть дрони, вартість яких становить не десятки, а сотні тисяч доларів, є економічно виправданими, адже цілі, які вони вражають, коштують ще дорожче. Крім того, дешевим дронам часто доводиться протистояти дорогим засобам протидії. Спочатку це відчула Україна, коли Росія почала запускати відносно дешеві іранські “шахеди”. Але найяскравішим прикладом стала протидія цим “шахедам” на Близькому Сході, де ці БпЛА збивалися дефіцитними та дороговартісними ракетами Patriot PAC-3.
Заступник Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Джон Стрінгер назвав використання дорогих ракет проти дешевих дронів “нежиттєздатним підходом”. За його оцінкою, один “шахед” коштує від 20 до 50 тисяч доларів (приблизно 800 тисяч – 2 мільйони гривень), тоді як ракета Patriot PAC-3 для його перехоплення – близько 3,7 мільйона доларів (приблизно 148 мільйонів гривень). Він додає, що відповідь Заходу має “перебувати на правильній ділянці кривої вартості”, інакше традиційна архітектура ППО, що спирається на дорогі ракети та винищувачі, просто не витримає масового застосування дешевих дронів. Але Україна вже знайшла свою відповідь – дрони-перехоплювачі вартістю в кілька тисяч доларів.
Сукупність цих тенденцій складається у просту військово-економічну формулу. Танк, артилерійська система чи літак залишаються потужними інструментами, але їхня ефективність на сучасному полі бою знизилася пропорційно до зростання радіусу та щільності покриття дронами. Самі ж дрони, залежно від типів, стали засобами, здатними виконувати різноманітні завдання: стримувати наступ ворога, руйнувати його логістику та виробничу базу.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, як технологічний прогрес, зокрема у сфері безпілотних систем, кардинально змінює характер сучасних бойових дій. Розуміння цих тенденцій допоможе краще усвідомити виклики та можливості, що постають перед Україною та світовою оборонною промисловістю.