Протидія ворожій РЕБ: Ключовий виклик для українських дронів
Ірина Терех, CEO та CTO компанії Fire Point, окреслила основну технологічну перешкоду, яка постає під час здійснення ударів по території противника, зокрема, по москві. За її словами, найскладнішим завданням є подолання систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Терех наголосила на критичній важливості розробки та впровадження автономних систем наведення, які дозволять ефективно протистояти російській протиповітряній обороні (ППО).
Під час аналізу операції із ураження московського нафтопереробного заводу, Ірина Терех, яка виступала в ефірі французького телеканалу LCI, відзначила, що хоча саме враження цілі є доволі простим завданням, ключові труднощі криються у протидії засобам радіоелектронної боротьби. Вона висловила подяку українським військовим за їхню професійну роботу та заглибилася в технічні аспекти місії.
“Перш за все, хочу висловити захоплення Збройними Силами України. Це була масштабна операція, що потребувала злагодженої роботи різних підрозділів. Ми можемо говорити про 50% успіху, які забезпечили технічні можливості, і ще 50% – це майстерність військового планування. Це була надзвичайно важлива робота. Вона включала не тільки ударні дрони, але й активну розвідку. Саме завдяки цьому ми спостерігали ефект, коли від вибуху “злетіла кришка” багатотонного резервуара з нафтопродуктами”, – зазначила Терех, коментуючи наслідки удару по московському НПЗ. Вона додала: “Ми стикаємося з надзвичайно складним технологічним викликом, пов’язаним із протидією засобам радіоелектронної боротьби. Безперечно, подолати кілька рівнів російської ППО, щоб гарантувати точне ураження цілі, – це значно складніше, ніж доставити дрон і вразити об’єкт.”
На думку очільниці Fire Point, нагальною потребою є застосування автономних систем наведення та комплексних систем з множинними джерелами наведення. Це дозволить ефективніше протистояти засобам радіоелектронної боротьби.
“Ми працюємо в умовах надзвичайно насиченого електронними сигналами середовища. Щоб успішно діяти в таких умовах, необхідне постійне тестування та вдосконалення новітніх розробок. Ще два роки тому я передбачала, що ми зіткнемося з повністю приглушеним електронним середовищем, і, на мою думку, ми вже дуже близькі до того моменту, коли використання GPS-наведення стане неможливим. Тому ми мусимо дедалі більше покладатися на автономні системи та системи з різними джерелами наведення, щоб нівелювати ці перешкоди”, – пояснила Ірина Терех.
Нагадування
На світанку 18 червня росія зазнала атаки безпілотників. Президент України Володимир Зеленський підтвердив факт ударів по московському НПЗ та об’єктах у Ростовській області. Серед уражених цілей були ударні безпілотники FP-1, розроблені українською компанією Fire Point. Російська система ППО “Панцир” продемонструвала свою неспроможність ефективно протидіяти цим дронам.
Це вже другий відомий удар по цьому московському НПЗ; попередній відбувся 16 червня. У мережі з’явилися кадри, на яких видно, як ударний дрон FP-1, призначений для глибоких проникнень у тил ворога, маневрує в небі над москвою. Експерти зазначають, що уражений нафтопереробний завод розташований приблизно за 15 кілометрів від кремля. Наразі завод припинив свою роботу на невизначений термін. Потужність цього підприємства, яке переробляло понад 12 мільйонів тонн нафти щорічно, була важливою для забезпечення потреб російської армії.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно корисною для розуміння сучасних викликів у сфері військових технологій. Вона підкреслює, наскільки важливим є розвиток інноваційних рішень, зокрема, в галузі автономних систем наведення для дронів, що дає Україні перевагу у протистоянні добре оснащеному противнику. Знання про ці технологічні аспекти допомагає краще усвідомити складність війни та важливість науково-технічного прогресу.