## Штучний тиск на українську авіацію: БЕБ ігнорує міжнародні конвенції, вимагаючи подвійного оподаткування 
Українські авіаперевізники, які змушені були перенести свою діяльність за межі країни через закритий повітряний простір, стикаються з проблемою подвійного оподаткування. Бюро економічної безпеки (БЕБ) висуває претензії щодо сплати податків, навіть якщо вони вже були сплачені в інших юрисдикціях. Юристи зазначають, що такі дії є неправильним тлумаченням міжнародних конвенцій та становлять тиск на бізнес, який ставить під загрозу існування української цивільної авіації.
З початком повномасштабного вторгнення російських військ, українські авіакомпанії були змушені повністю перенести свою операційну діяльність за кордон. Це було необхідно не лише для збереження флоту, а й для підтримки професійного складу. У таких умовах спроби українських податкових та правоохоронних органів нараховувати додаткові податки виглядають як необґрунтований тиск, що межує з намаганням зруйнувати галузь.
Подвійне оподаткування: пастка для авіабізнесу
Питання подвійного оподаткування стало однією з найгостріших проблем для компаній, що працюють через іноземні юрисдикції. Українські державні органи часто ставлять під сумнів легітимність такої структури, стверджуючи, що компанія, зареєстрована за кордоном, але фактично керована з України, повинна сплачувати податки саме тут. Однак, правники наголошують, що реєстрація бізнесу в іншій державі сама по собі не є порушенням.
Ключовим фактором є не формальна адреса реєстрації, а місце реального формування доходу та здійснення господарської діяльності. Дмитро Касьяненко, засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери”, пояснив у коментарі УНН, що у випадках, коли рейси виконуються поза межами України, а дохід отримується там, де фактично ведеться діяльність, застосовуються міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Якщо компанія виконує рейси за межами України та формує дохід там, де реально здійснюється її діяльність, діють Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Їхня суть полягає в тому, що один і той самий дохід не може оподатковуватися двічі. Якщо діяльність ведеться за кордоном і податок там сплачено, Україна або не має права донараховувати податок, або застосовує обмежену ставку згідно з міжнародною угодою.
– пояснив юрист.
Конфлікт між бізнесом та БЕБ виникає через формальний підхід останнього. Претензії до авіакомпаній часто ґрунтуються не на глибокому аналізі реальної економічної діяльності, а на припущенні: “якщо є український бенефіціар або зв’язок з Україною, то дохід має оподатковуватися тут”. Такий підхід суперечить принципам міжнародного податкового права та судовій практиці.
Такі висновки вимагають серйозної доказової бази: аналізу фактичного управління, бенефіціарного власника, економічної суті операцій, руху коштів. Без цього претензії виглядають слабко і, як правило, не витримують судового контролю.
– зазначив Касьяненко.
Лізинг літаків: вимушена міграція бізнесу
Закриття повітряного простору України змусило значну частину українських авіакомпаній перенести свою діяльність за кордон. Це включає не лише виконання рейсів, але й розміщення та обслуговування літаків, екіпажів, технічного персоналу, логістику, укладання угод із зарубіжними замовниками та фінансові операції. У багатьох випадках реальний центр генерації доходу об’єктивно розташований поза межами України.
Авіакомпанії, як правило, не купують літаки, а орендують їх за лізинговими контрактами, що є економічно вигіднішим рішенням, яке застосовують усі міжнародні перевізники.
Однак, БЕБ вважає, що українські авіаперевізники повинні сплачувати податок за лізинг в Україні, навіть якщо лізингодавцями є іноземні компанії, і податки вже сплачені за кордоном. Це створює підстави для претензій, коли літаки використовуються за межами України, рейси виконуються за кордоном, а платежі здійснюються в рамках міжнародних контрактів. Спроба БЕБ “прив’язати” увесь цей дохід до України вимагає вагомого юридичного обґрунтування.
В умовах війни це особливо чутливе питання: українські авіакомпанії фактично не здійснюють польоти в Україні, літаки і діяльність переміщені за кордон, персонал і операції також часто знаходяться поза Україною. І це якраз аргумент на користь того, що дохід формується не в Україні.
– підкреслив він.
Важливо зазначити, що українські авіакомпанії продовжують сплачувати податки на прибуток в Україні, забезпечуючи регулярні надходження валютної виручки до державного бюджету.
Вибірковість правозастосування та тиск на бізнес
Окремою проблемою є вибірковість правозастосування. Коли однакові або подібні моделі міжнародної діяльності оцінюються державою по-різному для різних компаній, це виходить за рамки податкових спорів і може свідчити про ризик вибіркового тиску як інструменту впливу на бізнес.
Наразі відомо про щонайменше 5 українських авіаперевізників, які зіткнулися з переслідуванням через нібито несплату податку за лізинг.
Якщо однакові за суттю моделі роботи оцінюються по-різному для різних компаній, це вже не питання податкового права, а питання правозастосування. У таких кейсах це часто використовується як аргумент у судах як ознака упередженості або вибіркового тиску.
– зазначив Касьяненко.
Особливий інтерес слідчі БЕБ проявляють до компаній, що працюють в юрисдикціях Кіпру та ОАЕ, де податкове навантаження є нижчим. В Україні ставка податку на прибуток становить 18% та 20% ПДВ, тоді як на Кіпрі корпоративний податок – 12,5%, а в ОАЕ – від 0% до 9%. Хоча більш вигідна податкова юрисдикція не є порушенням, це часто стає формальним приводом для підозр.
Для бізнесу критично важливо мати не лише іноземну компанію чи рахунок, але й бути готовим довести реальність усієї моделі: де приймаються управлінські рішення, де розташовані працівники, де виконуються контракти, де знаходиться майно, як рухаються кошти та яка економічна логіка стоїть за кожною операцією.
Правовий захист та міжнародні конвенції
У разі виникнення претензій з боку БЕБ, бізнес не повинен автоматично погоджуватися. Натомість, такі дії слід активно оскаржувати, спираючись не лише на українське законодавство, а й на міжнародні Конвенції, які мають вищу юридичну силу.
Що робити бізнесу в такій ситуації — це не погоджуватись автоматично з позицією БЕБ і активно захищатись у правовому полі. Ефективним інструментом є оскарження дій БЕБ у суді, з акцентом на тому, що міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет і застосовуються як норми прямої дії.
– підкреслив Касьяненко.
Він додав, що в суді необхідно доводити реальність іноземної діяльності, факт сплати податків за кордоном, відсутність постійного представництва в Україні та наявність економічної суті операцій. За наявності належної доказової бази, такі спори мають високі шанси на успіх, оскільки суди часто стають на бік бізнесу, коли податкові органи або БЕБ діють формально або виходять за межі своїх повноважень.
Таким чином, спроби донарахування податків українським компаніям, що працюють за кордоном, виходять за рамки звичайних податкових суперечок. Для авіаційного бізнесу, який у воєнний час змушений був перемістити свою діяльність, це питання виживання галузі. Якщо держава почне трактувати будь-яку міжнародну структуру як потенційну “схему”, ігноруючи реальний зміст операцій, це стане сигналом не про боротьбу з ухиленням від сплати податків, а про ризик системного тиску на бізнес, який і так працює в екстремальних умовах.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських компаній, які ведуть міжнародну діяльність, особливо тих, що постраждали від закриття повітряного простору. Вона підкреслює необхідність ретельного юридичного супроводу та готовності доводити правомірність своєї діяльності, спираючись на міжнародні угоди. Розуміння цих нюансів допоможе уникнути зайвих претензій від державних органів та зберегти бізнес в умовах війни.