Небо в облогу: Як Бюро економічної безпеки тисне на українські авіакомпанії через міжнародні контракти
Український авіаційний сектор, що працює за межами країни, останнім часом стикається з низкою проблем, пов’язаних із подвійним оподаткуванням та претензіями з боку Бюро економічної безпеки (БЕБ). Навіть у випадках, коли податки вже були сплачені в іноземних юрисдикціях, компанії опиняються під тиском. Через повномасштабне вторгнення авіакомпанії були змушені перенести свою діяльність за кордон, аби зберегти активи та кваліфікований персонал. У таких умовах спроби нарахування додаткових податків в Україні виглядають як спроба знищити цивільну авіацію, пише УНН.
Подвійне оподаткування: Конфлікт між бізнесом та державою
Питання подвійного оподаткування для компаній, які ведуть діяльність через іноземні юрисдикції, є надзвичайно актуальним. Українські контролюючі органи намагаються оскаржити реальність таких бізнес-структур, стверджуючи, що компанії, зареєстровані за кордоном, але фактично керовані з України, мають сплачувати податки тут. Однак юристи наголошують: ключовим є не формальна реєстрація, а реальне місце формування доходу та ведення господарської діяльності.
Дмитро Касьяненко, засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери”, пояснив в ексклюзивному коментарі УНН, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування регулюють випадки, коли компанії здійснюють рейси та отримують дохід за межами України.
Якщо компанія виконує рейси поза межами України та формує дохід там, де фактично провадить діяльність, застосовуються Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Їх принцип чіткий: один і той самий дохід не може оподатковуватися двічі. Якщо діяльність ведеться за кордоном і податок там сплачено, Україна не має права донараховувати податок або застосовує обмежену ставку відповідно до міжнародної угоди.
– роз’яснив юрист.
Конфлікт між бізнесом та БЕБ виникає через формальний підхід правоохоронців. Претензії до авіакомпаній часто ґрунтуються на наявності українського бенефіціара або зв’язку з Україною, а не на глибокому аналізі реальної економічної діяльності. Такий підхід суперечить міжнародному податковому праву та судовій практиці.
Такі висновки вимагають серйозної доказової бази: аналізу фактичного управління, бенефіціарного власника, економічної суті операцій, руху коштів. Без цього претензії виглядають слабко і, як правило, не витримують судового контролю.
– зазначив Касьяненко.
Вимушене виживання: Авіація за кордоном
Після початку повномасштабного вторгнення небо над Україною залишається закритим, що змусило значну частину українських авіакомпаній перенести свою діяльність за кордон. Це стосується не лише виконання рейсів, а й розміщення, обслуговування літаків, роботи екіпажів, технічного персоналу, логістики, укладання контрактів з іноземними замовниками та проведення фінансових розрахунків. У багатьох випадках реальний центр створення доходу об’єктивно розташований не в Україні.
Авіакомпанії, як раніше повідомляв УНН, найчастіше використовують лізинг (оренду) повітряних суден, що є стандартною практикою для міжнародних перевізників і значно економнішим варіантом, ніж купівля літаків.
Проте Бюро економічної безпеки вважає, що українські авіаперевізники мусять сплачувати податок за лізинг в Україні, навіть якщо лізингодавці є резидентами інших країн і податки вже сплачені там. Спроби БЕБ “прив’язати” весь цей дохід виключно до України потребують ретельного юридичного обґрунтування, адже літаки використовуються за кордоном, рейси виконуються поза Україною, а платежі проводяться в межах міжнародних контрактів.
В умовах війни переміщення діяльності за кордон є не схемою ухилення від податків, а вимушеним способом виживання бізнесу. Українські авіакомпанії фактично не літають в Україні, літаки та операції переміщені за кордон, персонал та операції часто також знаходяться поза межами України. Це аргумент на користь того, що дохід формується не в Україні.
– підкреслив юрист.
Важливо зазначити, що українські авіакомпанії продовжують сплачувати податки на прибуток в Україні, забезпечуючи стабільне надходження валютної виручки до державного бюджету.
Вибірковість правозастосування та тиск на бізнес
Окремою проблемою є вибірковість правозастосування. Коли держава по-різному оцінює схожі моделі міжнародної діяльності для різних компаній, це виходить за межі податкових спорів і може свідчити про ризик вибіркового тиску як інструменту впливу на бізнес.
Наразі відомо про п’ять українських авіаперевізників, які зіткнулися з переслідуванням через нібито несплату податку за лізинг.
Якщо однакові за суттю моделі роботи оцінюються по-різному для різних компаній, це вже питання правозастосування, а не податкового права. У таких випадках це часто використовується в судах як ознака упередженості або вибіркового тиску.
– зазначив Касьяненко.
Особливу увагу слідчі БЕБ приділяють компаніям, що працюють в юрисдикціях Кіпру та ОАЕ, де податкове навантаження нижче. В Україні ставка податку на прибуток становить 18%, а ПДВ – 20%. Натомість на Кіпрі корпоративний податок – 12,5%, а в ОАЕ – від 0 до 9% залежно від структури бізнесу. Хоча більш вигідна податкова юрисдикція сама по собі не є порушенням, вона часто стає формальним приводом для підозр.
Для бізнесу критично важливо не просто мати іноземну компанію, а бути готовим довести реальність усієї моделі: місце прийняття управлінських рішень, розташування працівників, виконання контрактів, наявність майна, рух коштів та економічну логіку кожної операції.
У разі виникнення претензій з боку БЕБ, бізнес не повинен автоматично погоджуватися. Навпаки, такі дії слід оскаржувати, спираючись не лише на українське законодавство, а й на міжнародні конвенції, які мають вищу юридичну силу.
Що робити бізнесу в такій ситуації – не погоджуватися автоматично з позицією БЕБ і активно захищатися в правовому полі. Ефективним інструментом є оскарження дій БЕБ у суді, з акцентом на тому, що міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет і застосовуються як норми прямої дії.
– підкреслив Касьяненко.
У суді необхідно доводити реальність іноземної діяльності, факт сплати податків за кордоном, відсутність постійного представництва в Україні та наявність економічної суті операцій. За наявності належної доказової бази, такі спори мають високі шанси на успіх, оскільки суди часто стають на бік бізнесу, коли податкові органи або БЕБ діють формально чи виходять за межі своїх повноважень.
Таким чином, спроби донарахування податків українським компаніям, які працюють через іноземні юрисдикції, виходять за рамки технічних податкових суперечок. Для авіаційного бізнесу, який через війну був змушений перенести свою діяльність за кордон, це питання виживання. Якщо держава сприйматиме будь-яку міжнародну структуру як потенційну “схему”, не розбираючись у реальному змісті операцій, це стане сигналом не про боротьбу з ухиленням від податків, а про ризик системного тиску на бізнес, який і так працює в екстремальних умовах.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських компаній, які ведуть міжнародну діяльність. Розуміння тонкощів міжнародних податкових конвенцій та вміння доводити реальність своєї діяльності за кордоном може допомогти уникнути зайвого тиску з боку державних органів та зберегти бізнес в умовах війни. Рекомендуємо ретельно вивчати своє законодавство та заручатися підтримкою кваліфікованих юристів для захисту своїх прав.