Світовий енергетичний ринок на порозі турбулентності: Прогнози МЕА
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол заспокоює ринки щодо запасів нафти, заявляючи про значний надлишок, проте висловлює занепокоєння щодо можливого загострення боротьби за газ на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході. Ціни на нафту вже показали вражаюче зростання на 50% від початку року, а ключовий логістичний маршрут – Ормузька протока – фактично припинив свою роботу для танкерів.
У зв’язку із загостренням близькосхідного конфлікту, директор МЕА Фатіх Бірол намагається зменшити занепокоєння щодо глобальної нафтової кризи. Він наголосив на наявності “великого надлишку” нафти на ринках, однак не виключив ймовірність “війни торгів за газ”. Ці прогнози, як повідомляють The Guardian та AP, поширює видання УНН.
Нафтові запаси: Стабільність під загрозою
Нафти достатньо, дефіциту ми не спостерігаємо. Ринок перенасичений. Ми бачимо лише тимчасові логістичні труднощі.
– повідомив журналістам у Брюсселі Фатіх Бірол, керівник провідного світового енергетичного регулятора.
Ці заяви лунають на тлі повідомлень про спроби азійських трейдерів знайти альтернативні джерела постачання. Військові дії між США, Ізраїлем та Іраном, а також відповідні удари Тегерана, призводять до скорочення поставок від ключових близькосхідних експортерів через Ормузьку протоку, яка забезпечує транспортування близько п’ятої частини світової нафти.
За даними видання, ціна на нафту прямує до найбільшого тижневого зростання за останні чотири роки. Це посилює побоювання щодо можливого сплеску інфляції, який може розпалити кризу вартості життя та негативно вплинути на світову економіку.
Як зазначає CNN, вартість нафти продовжує стрімко зростати. З початку року вона вже подорожчала на 50%, головним чином через фактичне блокування Ормузької протоки, що обмежує потік енергоресурсів з Близького Сходу.
Ціни на американську нафту додали ще 6% і досягли 85,85 доларів за барель під час останніх торгів. Сьогоднішній максимум сягнув 86,22 доларів за барель, що є найвищою денною ціною з квітня 2024 року. Це продовження четвергового стрибка майже на 9%, найбільшого одноденного зростання з травня 2020 року.
“Ціни на нафту зросли на 50% з початку року, причому значна частина цього зростання припала на нарощування військової могутності США на Близькому Сході. Ціна на нафту підскочила на 28% лише з п’ятниці, останнього дня перед початком бойових дій”, – зазначає видання.
Водночас, за даними енергетичних аналітиків, на які посилається CNN, нафтосховища в регіоні Перської затоки переповнюються, а експорт нафти практично зупинився.
Практично жоден танкер не наважується проходити через Ормузьку протоку, що оточує Іран, через ризик атак іранськими безпілотниками чи ракетами.
Із заповненням сховищ зростає небезпека вимушеного скорочення видобутку нафти.
“Саудівська Аравія, яка довгий час вважалася надійним (нафтовим) амортизатором Перської затоки, може зіткнутися з необхідністю скорочення видобутку протягом тижня”, – йдеться у звіті дослідницької компанії Rystad Energy. Окрім Саудівської Аравії, до регіону Перської затоки входять Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.
Якщо конфлікт затягнеться, “ціни на нафту, що вимірюються трьома цифрами, стануть цілком реальною перспективою”, – прогнозує Адітья Сарасват, старший аналітик Rystad Energy. “Ми можемо спостерігати превентивні зупинки видобутку по всьому регіону, що матиме серйозні наслідки для світових ринків нафти”, – додав він.
Оскільки потужності сховищ вимірюються днями, а не місяцями, для більшості виробників нафти з країн Перської затоки ключове питання не в тому, чи доведеться їм зменшувати видобуток, а в тому, коли саме, зазначає Rystad Energy.
Наташа Канева, керівниця відділу глобальної стратегії товарних ринків J.P. Morgan, також вважає, що скорочення видобутку може швидко зрости. Вона підрахувала, що кожне зменшення видобутку на мільйон барелів на день призводить до зростання ціни на базову нафту на 4 долари.
У вівторок агентство Reuters, посилаючись на двох іракських чиновників з нафтової галузі, повідомило, що Ірак вже скоротив видобуток нафти майже на 1,5 мільйона барелів на день. Ці скорочення можуть сягнути понад 3 мільйонів барелів протягом кількох днів, оскільки країна вичерпає свої запаси сховищ і не зможе експортувати нафту через конфлікт.
Газовий ринок: На межі нової кризи
Тим часом голова МЕА попереджає про ймовірну “війну торгів” за газ. Він пояснює, що конфлікт з Іраном призвів до припинення експорту іранського газу, переважно на азійські ринки. Якщо ця зупинка триватиме, це, ймовірно, спровокує боротьбу за ресурси між Європою та Азією, що спричинить різке зростання цін на енергоносії.
Якщо криза триватиме, азійські та європейські покупці будуть змушені конкурувати за СПГ, якого стане недостатньо. Це стане серйозним викликом для європейських країн, якщо криза триватиме найближчими днями чи тижнями.
– застеріг пан Бірол.
Міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі, як повідомляє The Guardian, раніше заявив, що відновлення нормального рівня експорту енергоносіїв може зайняти “тижні або місяці”, навіть якщо конфлікт припиниться негайно. Така ситуація виникла після удару іранського безпілотника по найбільшому в країні заводу з виробництва СПГ.
Він попередив, що конфлікт на Близькому Сході може “підірвати світову економіку”. Другий за обсягами виробник СПГ у світі був змушений оголосити так званий форс-мажор, що звільняє компанію від договірних зобов’язань у разі непередбачених обставин.
Хоча невелика частина катарського газу постачається до Європи, континент відчує наслідки, оскільки азійські покупці пропонуватимуть вищі ціни за доступний на ринку газ, ніж європейські.
“Якщо ця війна триватиме кілька тижнів, це вплине на зростання ВВП у всьому світі, – заявив Аль-Каабі Financial Times. – Ціна на енергоносії для всіх зросте. Виникне дефіцит деяких товарів, що спричинить ланцюгову реакцію: заводи не зможуть забезпечити постачання”.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є вкрай важливою для розуміння потенційних ризиків на світових енергетичних ринках. Українцям варто стежити за розвитком подій, адже будь-які глобальні коливання цін на нафту та газ можуть вплинути на вартість палива та комунальних послуг в Україні, а також на загальну економічну стабільність країни.