Енергетичний фронт: Надлишок нафти, але загроза “газової війни”
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол розвіяв побоювання щодо дефіциту нафти на світових ринках, наголосивши на “величезному надлишку” запасів. Однак, на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході, він застеріг про ймовірність “війни торгів за газ”, що може спричинити значне зростання цін на енергоносії. Ціни на нафту вже демонструють стрімке зростання, збільшившись на 50% з початку поточного року, а ключовий енергетичний шлях – Ормузька протока – фактично заблокований для судноплавства.
Директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол, коментуючи ситуацію, спробував заспокоїти громадськість щодо глобальної нафтової кризи, незважаючи на ескалацію близькосхідного конфлікту. Він заявив, що світові ринки насичені нафтою завдяки значним надлишкам. Однак, голова авторитетної енергетичної організації попередив про ймовірність “війни торгів за газ”, що може спровокувати різке зростання цін на енергоносії. Про це повідомляють видання The Guardian та AP, посилаючись на УНН.
Про запаси нафти
Нафти достатньо, дефіциту на ринку немає. Навпаки, спостерігається величезний надлишок. Ми стикаємося з певними тимчасовими перебоями, зокрема логістичними.
– поділився Фатіх Бірол, голова світового енергетичного наглядового органу, під час спілкування з журналістами у Брюсселі.
Ці заяви пролунали на тлі повідомлень про те, що трейдери нафтопродуктів в Азії активно шукають альтернативні шляхи постачання. Причиною цьому стало те, що війна між США та Ізраїлем проти Ірану, а також відповідні удари Тегерана, призвели до скорочення поставок від ключових виробників з Близького Сходу через Ормузьку протоку, яка є критично важливою транспортною артерією для приблизно п’ятої частини світової нафти.
Видання зазначає, що ціна на нафту прямує до найсуттєвішого тижневого зростання за останні чотири роки. Це посилює побоювання щодо можливого сплеску інфляції, який може поновити кризу вартості життя та негативно вплинути на світове економічне зростання.
За даними CNN, вартість нафти продовжує стрімко зростати, показавши збільшення на 50% від початку року. Це зумовлено фактичним закриттям Ормузької протоки, що повністю блокує транзит енергоносіїв з Близького Сходу.
На останніх торгах ціни на американську нафту зросли ще на 6% і досягли 85,85 доларів США за барель (приблизно 3300 ₴). Сьогоднішня ціна сягнула 86,22 доларів США за барель (близько 3310 ₴), що стало найвищим показником з квітня 2024 року. Це стало продовженням значного зростання у четвер, яке сягнуло майже 9%, демонструючи найбільше одноденне зростання з травня 2020 року.
“Ціни на нафту збільшилися на 50% з початку року, причому значна частина цього зростання припала на нарощування військової присутності США на Близькому Сході. Вартість нафти зросла на 28% лише з п’ятниці, напередодні початку військових дій”, – підкреслює видання.
Водночас, аналітики в галузі енергетики, на яких посилається CNN, повідомляють про заповнення нафтосховищ у регіоні Перської затоки та практичну зупинку експорту нафти.
Майже жоден танкер не наважується проходити через Ормузьку протоку, що межує з Іраном, через загрозу атак з боку іранських безпілотників або ракет.
Зі збільшенням заповненості сховищ зростає ризик вимушеного скорочення видобутку нафти.
“Саудівська Аравія, яка тривалий час вважалася надійним “нафтовим амортизатором” Перської затоки, протягом тижня може зіткнутися з необхідністю скоротити видобуток”, – зазначено в аналітичній записці компанії Rystad Energy. Регіон Перської затоки, окрім Саудівської Аравії, включає Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.
“Якщо конфлікт затягнеться, ціни на нафту, що сягають тризначних показників, стануть цілком реалістичною перспективою”, – вважає Адітья Сарасват, старший аналітик Rystad Energy. “Ми можемо спостерігати запобіжні зупинки видобутку по всьому регіону, що матиме серйозні наслідки для світових ринків нафти”, – додав він.
З огляду на те, що запаси сховищ вимірюються днями, а не місяцями, для більшості нафтовидобувних компаній країн Перської затоки питання полягає не в тому, чи доведеться їм скоротити виробництво, а в тому, коли саме, за даними Rystad Energy.
Наташа Канева, керівник відділу глобальної сировинної стратегії J.P. Morgan, також прогнозує швидке зростання обмежень виробництва. Вона оцінює, що кожне скорочення видобутку на мільйон барелів нафти на день призводить до зростання ціни на базову нафту на 4 долари США.
У вівторок агентство Reuters, посилаючись на двох іракських чиновників з нафтової галузі, повідомило, що Ірак вже скоротив видобуток нафти майже на 1,5 мільйона барелів на день. Прогнозується, що це скорочення може перевищити 3 мільйони барелів протягом найближчих днів, оскільки країна вичерпає свої запаси сховищ і не зможе експортувати нафту через конфлікт.
Щодо газу
Водночас, голова МЕА попереджає про ймовірність “газової війни”. Він зазначив, що близькосхідний конфлікт призвів до зупинки експорту іранського газу, переважно на азійські ринки. Якщо ця зупинка триватиме, це, ймовірно, спричинить конкуренцію між Європою та Азією за доступний газ, що призведе до значного зростання цін на енергоносії.
Якщо ця криза триватиме, покупцям з Азії та Європи доведеться конкурувати за зріджений природний газ (ЗПГ), якого буде недостатньо. Це стане серйозним викликом для європейських країн, якщо криза затягнеться на найближчі дні чи тижні.
– попередив Бірол.
Міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі, як повідомляє The Guardian, заявив, що відновлення нормального рівня експорту енергоносіїв може зайняти “тижні або місяці”, навіть якщо конфлікт завершиться негайно. Це сталося після удару іранського безпілотника по найбільшому в Катарі заводу з виробництва ЗПГ. Варто зазначити, що катарські компанії, такі як Qatar Energy, зазвичай не мають представництв в Україні, але їхні поставки можуть впливати на світові ціни, від яких залежить і Україна.
Він застеріг, що конфлікт на Близькому Сході може “підірвати світову економіку”. Другий за величиною світовий виробник ЗПГ був змушений оголосити форс-мажор, звільнившись від договірних зобов’язань через обставини, що перебувають поза його контролем.
Хоча невелика частина катарського газу постачається до Європи, він зазначив, що континент все одно відчує вплив, оскільки азійські покупці, ймовірно, запропонують вищі ціни, ніж європейські, за газ, доступний на ринку.
“Якщо цей конфлікт триватиме кілька тижнів, це позначиться на зростанні ВВП у всьому світі, – сказав Аль-Каабі в інтерв’ю Financial Times. – Ціна на енергоносії зросте для всіх. Виникне дефіцит певних товарів, що спричинить ланцюгову реакцію: заводи не зможуть забезпечити постачання”.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно актуальною для українців, адже вона висвітлює потенційні ризики для світової енергетичної безпеки, які безпосередньо впливають і на нашу країну. Розуміння динаміки цін на нафту та газ, а також можливих перебоїв з постачанням, допоможе краще підготуватися до можливих коливань вартості енергоресурсів та планувати власні витрати.