В період з 2021 по 2024 роки українські школи отримали колосальний обсяг фінансування – 11,3 мільярда гривень – на цифровізацію. Ці кошти були спрямовані державою, місцевими органами влади та міжнародними партнерами. Однак, за результатами аудиту Рахункової палати, ефективність цих програм виявилася обмеженою через недоліки у плануванні, відсутність координації під час закупівель та брак системного контролю. Прикметно, що понад половина навчальних закладів досі використовує комп’ютерну техніку, вік якої перевищує 10-20 років.
Інформація ґрунтується на даних, наданих головою Рахункової палати Ольгою Піщанською, як повідомляє Delo.ua.
Масштаби цифровізації та виявлені недоліки
«Аудит, проведений Рахунковою палатою, завершений нещодавно, продемонстрував, що з 2021 по 2024 роки на цифровізацію українських шкіл було скеровано значні фінансові ресурси – сумарно 11,3 мільярда гривень. Ці інвестиції передбачали закупівлю сотень тисяч одиниць комп’ютерної техніки та іншого обладнання, а також розвиток освітньої платформи «Всеукраїнська школа онлайн», – зазначила Ольга Піщанська.
Водночас, за її словами, аудит виявив суттєві проблеми в управлінні процесами цифровізації. Зокрема, недостатньо чітко визначалися реальні потреби закладів, планувалися ресурси, координувалася реалізація заходів та оцінювалися отримані результати.
Це призводило до незбалансованої ситуації: деякі школи отримували більше обладнання, ніж їм було потрібно, тоді як інші залишалися недостатньо забезпеченими. Бували випадки, коли техніка доставлялася із запізненням до двох років. Навчання педагогів часто планувалося для тих, хто не мав об’єктивної потреби в ньому, що призводило до повернення частини коштів до бюджету.
Натомість, у випадках, коли програми міжнародної допомоги чітко визначали потреби, встановлювали пріоритетність постачання та передбачали належний моніторинг, процес цифровізації проходив значно більш злагоджено та результативно.
Незважаючи на значні інвестиції та увагу до питань цифровізації, майже половина українських шкіл досі використовує комп’ютери, яким понад 10-20 років.
Актуальний стан цифровізації українських шкіл
Протягом 2021-2024 років цифровізація освітніх закладів України здійснювалася без єдиної стратегії галузевого рівня, яка б чітко окреслювала цілі, етапи впровадження та показники ефективності. Деякі заходи інтегрувалися в інші державні програми, зокрема в реформу «Нова українська школа».
Загалом на цифровізацію навчальних закладів було спрямовано 11,3 млрд грн, розподілених наступним чином:
- 5,6 млрд грн – з державного бюджету.
- 2,5 млрд грн – з місцевих бюджетів.
- 3,2 млрд грн – у вигляді міжнародної донорської допомоги.
За рахунок цих коштів школи отримали 395,26 тисяч одиниць комп’ютерної та мультимедійної техніки. Також було витрачено 1,527 млрд грн на підвищення кваліфікації вчителів, розвиток платформи «Всеукраїнська школа онлайн» та системи АІКОМ.
Аудит Рахункової палати виявив системні управлінські проблеми у сфері цифровізації:
- Відсутність чіткого зв’язку між процесами визначення потреб, планування, здійснення закупівель та оцінкою досягнутих результатів.
- Нерівномірний розподіл обладнання: частина шкіл отримала техніку понад необхідний обсяг, тоді як інші залишилися недоукомплектованими.
- Затримки з доставкою техніки, які сягали двох років. У деяких випадках обладнання не використовувалося через технічні несправності.
- Повернення частини бюджетних коштів (342 млн грн) через несвоєчасне або неякісне виконання запланованих заходів.
Водночас, заходи, реалізовані в рамках міжнародної допомоги, де були чітко визначені пріоритети та забезпечено належний моніторинг, демонстрували вищу ефективність та злагодженість.
Стан матеріально-технічного забезпечення шкіл залишається неоднорідним:
- 46,6% закладів освіти використовують комп’ютери, придбані в період з 2005 по 2011 рік.
- 39,6% шкіл відчувають дефіцит комп’ютерних пристроїв, маючи співвідношення 2-3 учні на один комп’ютер.
- Лише 3,7% педагогів мають доступ до спеціалізованого STEM-обладнання.
Доступ до Інтернету також обмежений: 92% шкіл підключено до мережі, однак 10% з них мають швидкість до 30 Мбіт/с, а 6% вчителів позбавлені широкосмугового доступу на робочому місці.
Варто згадати, що освітні заклади, які постраждали внаслідок бойових дій, отримали понад 4 тисячі iPad в межах ініціативи “5 000 iPad для українських школярів”, що дозволить дітям продовжити навчання та здобувати якісну освіту.
### Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для батьків, педагогів та освітян, оскільки висвітлює реальний стан цифровізації українських шкіл. Незважаючи на значні інвестиції, існують системні проблеми, які впливають на якість освіти. Розуміння цих викликів допоможе об’єктивніше оцінювати освітні ініціативи та спільно працювати над покращенням ситуації.