- Дмитро Філіпенко
Позаштатний кореспондент Delo.ua
Хірургічна стоматологія: як атравматичні методи змінюють лікування
Традиційні підходи до видалення зубів у сучасній стоматології часто несуть у собі ризики, особливо коли йдеться про глибоко розташовані або нетипово сформовані зуби. Саме з такими викликами стикалися в стоматологічному відділенні ДНУ «ЦІТОЗ» ДУС, де практикував хірург Олег Рубан. Ця необхідність пошуку безпечніших рішень стимулювала розвиток планового підходу до діагностики та впровадження методів, що мінімізують ускладнення. Таким чином, лікарі почали активно застосовувати атравматичні техніки для запобігання травмам.
Атравматична хірургія – новий стандарт у стоматології
За останні два десятиліття методика видалення складних зубів зазнала значних змін. Міжнародні дослідження вказують на суттєвий відсоток ускладнень після традиційних втручань: запалення та больові відчуття виникають у 30-35% випадків, а тимчасова втрата чутливості – приблизно у 8% пацієнтів. Ці дані, а також цілеспрямована робота з пацієнтами групи ризику, спонукали до перегляду стандартних хірургічних протоколів.
«Після впровадження атравматичних технік я спостерігаю чітке покращення: зменшення кількості ускладнень та прискорення процесу відновлення. Атравматична хірургія – це про точний прогноз, виняткову акуратність і глибоку уважність до пацієнта», – ділиться Олег Рубан, фахівець Центру інноваційних технологій охорони здоров’я у сфері клінічної хірургії в стоматології.
За словами хірурга, застосування цих технік сприяє зниженню запальних реакцій, набряків та неврологічних порушень. Він зазначає, що багато фахівців продовжують використовувати травматичні методи не через принципову незгоду, а через брак належної підготовки та недостатнє володіння конусно-променевою комп’ютерною томографією (КПКТ). Рубан наголошує: сучасна хірургія вимагає 3D-аналізу анатомічних структур перед будь-яким втручанням.
Складні клінічні випадки: досвід хірурга
Одним із прикладів складних хірургічних випадків у практиці Олега Рубана є видалення ретинованого нижнього зуба мудрості. Зуб був нахилений майже під 45°, мав складну гачкоподібну форму коренів і розташовувався в безпосередній близькості до нервового каналу. У багатьох стоматологічних закладах подібні ситуації призводять до скерування пацієнта до стаціонару.
Проте, хірург розпочав з детального аналізу КПКТ: оцінив положення коренів, товщину кісткових стінок та можливі шляхи видалення. Операція була проведена з максимальною обережністю: сформували клапоть, зберігаючи тканини, зуб розрізали на фрагменти та поступово видалили, уникаючи зайвого тиску. Результати були винятково позитивними: відсутність пошкоджень нерва та альвеоліту, мінімальний набряк, а пацієнт повернувся до звичної активності вже наступного дня. Повне загоєння тривало три тижні, а сама операція зайняла лише 22 хвилини.
Ще один показовий випадок – пластика м’яких тканин при рецесії на іклі. Завданням було не тільки усунути проблему, але й зберегти естетичний вигляд, враховуючи тонкий біотип пацієнтки. Було застосовано сучасний метод із пересадкою невеликого фрагмента тканини. Результат – 100% закриття рецесії, приріст ясен на 3 мм та стійкість досягнутого ефекту протягом шести місяців.
Авторська методика: системний підхід до профілактики ускладнень
Впровадження чітких стандартів хірургічного лікування дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень у середньому на 20-35%. Ключовим є саме системний підхід, а не окремі технічні прийоми. На базі відділення Олег Рубан розробив власну систему ведення пацієнтів.
«Моя система дозволяє оцінювати ризики та розробляти алгоритми протизапальної підготовки. Вона базується на принципах щадного видалення, методів роботи з тривожними пацієнтами та чітких схемах післяопераційного контролю. Ця методика стала робочим стандартом нашого відділення і активно поширюється серед колег», – зазначає фахівець.
Рубан також займався навчанням інтернів на базі відділення. Під час внутрішніх семінарів у ЦІТОЗ він аналізував із ними реальні КПКТ та типові помилки лікарів, які не використовують 3D-мислення. Хірург вказував на «небезпечні зони», непомітні на панорамних знімках, демонстрував, як правильно інтерпретувати складні топограми, та пояснював методи прогнозування ускладнень. Інтерни, які проходили навчання під його керівництвом, згодом відзначали, що саме навичка аналізу КПКТ дозволила їм впевнено працювати з пацієнтами групи високого ризику. Разом зі своїми учнями хірург запропонував першу в Україні функціональну модель профілактики захворювань ротової порожнини.
Сукупність цих здобутків доводить, що атравматична хірургія – це комплексна система роботи, яка ґрунтується на точній діагностиці та уважному ставленні до кожного аспекту лікування. Практика Олега Рубана демонструє, як послідовний підхід може кардинально змінити стандарти надання хірургічної допомоги. Такі методи дають змогу безпечно проводити складні втручання, зменшувати кількість ускладнень та необхідність повторних візитів. Очевидно, що атравматична хірургія є одним із найважливіших напрямків розвитку сучасної стоматології.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація буде корисною для тих, хто стикається зі складним видаленням зубів або боїться стоматологічних процедур. Ознайомлення з принципами атравматичної хірургії та досвідом лікаря Олега Рубана допоможе краще зрозуміти сучасні можливості стоматології та обирати найбезпечніші методи лікування, що значно знижує ризик ускладнень і прискорює відновлення.