## Нова політика підтримки родин полеглих воїнів: 15 мільйонів – максимальна допомога
Верховна Рада України затвердила закон №13646, який запроваджує оновлені стандарти соціального захисту військовослужбовців. Цим документом встановлено максимальну суму допомоги родинам загиблих захисників у розмірі 15 мільйонів гривень. Важливо зазначити, що ця гранична сума включає будь-які виплати, отримані членами родини протягом періоду, коли військовослужбовець мав статус зниклого безвісти.
Парламент, подолавши певні труднощі, ухвалив цей надзвичайно важливий та чутливий закон, який стосується безпосередньо сімей наших захисників, що зникли безвісти або загинули. Цей документ торкається не лише фінансових аспектів, але й виражає позицію держави щодо моральної підтримки, довіри та справедливості в умовах тривалої війни.
Аналітичний відділ УНН детально дослідив ключові зміни, що вносяться цим законом, та причини, які спричинили широкі суспільні дискусії.
Система грошових виплат до запровадження нового закону
До внесення змін держава керувалася двома різними підходами до підтримки родин військових. У випадку зникнення військовослужбовця безвісти, його сім’я щомісячно отримувала фінансове забезпечення, яке в середньому становило від 100 до 120 тисяч гривень. Ці виплати продовжувалися до моменту зміни статусу особи – повернення, потрапляння в полон або встановлення факту загибелі.
Якщо ж факт загибелі був офіційно підтверджений, родина додатково отримувала одноразову допомогу у розмірі 15 мільйонів гривень. Ці кошти виплачувалися поетапно: спочатку родина отримувала близько 3 мільйонів гривень, а решта суми розподілялася рівними частинами протягом наступних місяців.
Таким чином, сім’ї, чиї рідні зникли безвісти, мали змогу протягом тривалого часу отримувати повне грошове забезпечення, а згодом – ще й повний пакет компенсації у випадку загибелі.
Ключова інновація: 15 мільйонів як гранична сума підтримки
Новий закон запроваджує кардинально інший принцип. Відтепер 15 мільйонів гривень є максимальною загальною сумою державної допомоги у разі загибелі військового. Ця сума враховує всі попередні виплати, які родина отримала, поки військовослужбовець вважався зниклим безвісти.
Простими словами, якщо сім’я протягом кількох років отримувала щомісячні виплати, то після офіційного визнання загибелі держава доплатить лише різницю, яка не перевищуватиме загальний ліміт у 15 мільйонів гривень.
Оновлений механізм виплат для зниклих безвісти
Сам механізм виплат для військовослужбовців, які мають статус зниклого безвісти, залишається, однак із певними уточненнями. Частина належного грошового забезпечення розподіляється порівну між членами родини, які подали необхідні документи. Натомість 50% цієї суми тимчасово утримуються військовою частиною або державою до моменту встановлення долі військового. У випадку повернення захисника з полону або якщо він буде живим, ці кошти виплачуються йому особисто. Якщо ж його визнають загиблим, ці кошти передаються родині.
Розширені соціальні гарантії для військовослужбовців
Окремо закон суттєво розширює перелік соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. Протягом служби держава забезпечує грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення. Також гарантуються лікування та реабілітація за рішенням Військово-лікарської комісії (ВЛК), надання відпусток за сімейними обставинами, забезпечення житлом, безкоштовний проїзд та послуги поштового зв’язку.
Після завершення служби військовослужбовці мають право на відновлення на попередній або рівнозначній посаді, отримання допомоги у розмірі середньої заробітної плати, зарахування повного страхового та трудового стажу, можливість професійної адаптації, щорічну відпустку вже протягом першого року роботи, збереження черги на отримання житла та можливість продовжити навчання.
Визнання зниклого безвісти загиблим за відсутності тіла
Особливо болючим є питання визнання зниклого безвісти загиблим, якщо тіло не було знайдено. Українське законодавство передбачає кілька шляхів для такого юридичного оформлення:
- Судове рішення: Це найскладніший шлях, який вимагає наявності щонайменше трьох свідків та матеріалів розслідування від військової частини, що фіксують обставини зникнення. На практиці знайти свідків буває вкрай важко, адже вони можуть перебувати на передовій або також загинути. Судові процеси можуть тривати роками.
- Автоматичне визнання загиблим: Цей механізм передбачає визнання особи загиблою через два роки після завершення бойових дій. В умовах, коли завершення війни ще не передбачається, цей шлях є фактично неактуальним.
- Ідентифікація ДНК: Можливе визнання загиблим за результатами ідентифікації тіла або решток за ДНК. Однак пошук тіл у зонах бойових дій часто є неможливим протягом тривалого часу, доки тривають активні бойові дії або територія залишається окупованою.
У зв’язку з цими складнощами, родини зниклих безвісти можуть роками перебувати у невизначеному стані, балансуючи між надією та усвідомленням невідворотної втрати.
Обґрунтування державою нових правил
Держава надає кілька ключових аргументів на користь впровадження нових правил:
- Усунення фінансової нерівності: Нові правила мають на меті зрівняти умови фінансової підтримки для родин загиблих та зниклих безвісти.
- Зменшення стимулів до затягування: Закон покликаний зменшити спокусу штучно затягувати юридичне визнання факту загибелі.
- Оптимізація бюджету: З огляду на те, що війна триває значно довше, ніж прогнозувалося у 2022 році, нові правила дозволять зменшити навантаження на державний бюджет.
Офіційна позиція Міністерства оборони полягає у застосуванні єдиного принципу: допомога родинам загиблих та зниклих безвісти має надаватися за прозорою, зрозумілою та однаковою схемою, при цьому загальний обсяг державної підтримки не має перевищувати 15 мільйонів гривень.
Критика закону з боку родин та правозахисників
Попри аргументи держави, родини військових та правозахисники вказують на суттєві ризики, пов’язані з новим законом. Існує ймовірність подальшого затягування судових процедур, оскільки визнання загибелі автоматично зменшує фінансові зобов’язання держави. Багато сімей роками не можуть зібрати необхідну доказову базу. Крім того, порушується фундаментальне питання: чи коректно взагалі вимірювати людське життя та втрату фінансовими лімітами?
Проблема родин загиблих до 24 лютого 2022 року
Окрему дискусію викликає ситуація з родинами військових, які загинули до 24 лютого 2022 року. Вони не підпадають під дію чинних компенсаційних механізмів, хоча для них війна розпочалася значно раніше, і втрата є такою ж невимовною. Держава визнає цю неоднозначність, але наразі не планує вносити відповідні корективи.
Висновок: реальний стан держави та майбутнє підтримки
Закон №13646 фактично відображає реальний фінансовий стан держави в умовах повномасштабної війни. Рішення, ухвалені у 2022 році, коли переважали шок та сподівання на швидке завершення конфлікту, вже не відповідають поточній дійсності. Держава прагне знайти баланс між наданням підтримки родинам загиблих, турботою про живих військових та забезпеченням можливості для продовження оборони країни.
Питання справедливості цих рішень залишається відкритим. Для когось це крок до більшої системності та прозорості, для інших – болісне зменшення допомоги під виглядом реформи. Однак очевидно одне: ці рішення ухвалюються не за часів достатку, а в умовах виживання країни, яка четвертий рік веде виснажливу війну.
Додатково
Нагадаємо, що раніше Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який комплексний регулює соціальні, трудові та пенсійні права військовослужбовців. Цей закон забезпечує гарантії повернення на робоче місце, надає грошову допомогу після демобілізації та встановлює додаткові права для звільнених з полону.
Порада від АіФ UA:
Цей закон є важливим кроком до врегулювання системи виплат родинам військових, які загинули або зникли безвісти. Він запроваджує єдиний, хоч і жорсткіший, ліміт допомоги, що може допомогти уникнути фінансової нерівності. Сім’ям, яких це стосується, варто уважно ознайомитися з новими правилами та можливими шляхами оформлення документів, щоб отримати всю належну підтримку від держави.