Президент Франції Еммануель Макрон оновить ядерну доктрину, виключивши спільний європейський контроль, але запропонує підтримку союзникам. Це відбувається на тлі занепокоєння щодо надійності американської ядерної “парасольки” за президента Трампа.

Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок оновить ядерну доктрину країни. Париж виключає можливість спільного європейського контролю над своїм ядерним арсеналом, але окреслить, яку підтримку він може надати союзникам, що висловлюють занепокоєння щодо надійності американської “ядерної парасольки” за президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє Reuters, передає УНН.
Актуальні деталі
Хоча Франція та Велика Британія володіють ядерною зброєю, переважна більшість європейських держав покладається на Сполучені Штати у сфері ядерного стримування. Це є фундаментальним стовпом трансатлантичної безпеки протягом багатьох років.
“Проте, зближення Дональда Трампа з росією під час війни в Україні та його жорстка позиція щодо традиційних союзників, включаючи погрози щодо викупу Гренландії – автономної території Данії, члена НАТО – викликали тривогу в урядах європейських країн”, – зазначає видання.
Раніше цього місяця на Мюнхенській конференції з безпеки канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що Берлін розпочав переговори з Францією щодо потенційного європейського ядерного стримування. Макрон, своєю чергою, наголошував на необхідності “цілісного підходу до оборони та безпеки”.
Інші держави, включно з традиційно проамериканськими скандинавськими країнами, висловили обережну зацікавленість, пише видання.
Проте, як зазначається, європейські посадовці приватно висловлюють сумніви щодо того, наскільки французький арсенал здатен захистити континент. Виникають питання щодо розподілу витрат, контролю над рішеннями про застосування ракет, а також щодо того, чи не призведе зосередження на ядерних силах до витіснення вкрай необхідних інвестицій у традиційні (конвенційні) спроможності, підкреслює видання.
Франція щорічно витрачає приблизно 5,6 мільярда євро (близько 6,04 мільярда доларів США) на утримання свого арсеналу, що складається з 290 ракет морського та повітряного базування. Це четвертий за величиною ядерний арсенал у світі.
“Європа, якщо вона дійсно прагне діяти самостійно… мусить нарощувати власний ядерний потенціал. Це коштує мільярди й мільярди євро”, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте Європейському парламенту в січні.
“Ви втратите основного гаранта нашої свободи, яким є ядерна парасолька США”, – додав він.
За оцінками експертів, у межах ядерного стримування НАТО Сполучені Штати розміщують близько 100 ядерних бомб у Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах та Туреччині. У разі конфлікту, військово-повітряні сили цих неядерних країн несли б американські бомби відповідно до так званої доктрини “ядерного обміну” (nuclear sharing), пише видання.
Заступник голови Пентагону Елбрідж Колбі запевнив союзників у Брюсселі цього місяця, що Вашингтон продовжить поширювати своє ядерне стримування на Європу, навіть попри те, що інвестує понад трильйон доларів у модернізацію власного арсеналу.
Французькі офіційні особи наголошують, що Париж не прагне замінити американську “ядерну парасольку” чи конкурувати з НАТО.
“Якщо основне завдання американських ядерних сил полягає в нанесенні ударів по ядерних арсеналах противника, то їхні французькі та британські колеги спрямовані на завдання неприйнятної шкоди політичним, військовим та економічним центрам потенційних супротивників”, – зазначив у нещодавній замітці Етьєн Маркуз з аналітичного центру FRS.
“Ця доктрина вимагає значно меншої кількості боєголовок, щоб бути достойною довіри”, – вказав він.
Французькі посадовці стверджують, що хочуть, аби європейці краще розуміли, що може, а що не може надати французька доктрина. Однак Париж наполягає, що фінансування його стримування залишається виключно французькою відповідальністю, що забезпечує винятковий національний контроль.
Ключовим елементом позиції Франції є “стратегічна невизначеність” щодо того, коли може бути застосована ядерна зброя, і де життєво важливі інтереси Франції перетинаються з ширшою європейською обороною, пише видання.
Для деяких партнерів ця непрозорість не вселяє довіри, зазначає видання.
“Насамперед, ми хочемо побачити, що Франція може запропонувати… Йдеться не про наявність стримування. Йдеться про його переконливість”, – сказав високопоставлений дипломат зі Східної Європи.
“Будь-яке розширення ролі Франції також вимагатиме від Європи розробки ракет дальньої дії з радіусом понад 2000 км – спроможності, якої вона наразі не має”, – зазначає видання.
Розробка тактичної ядерної зброї, призначеної для використання на полі бою, на відміну від стратегічної зброї, призначеної для запуску на величезні відстані, розглядається як ще менш імовірний сценарій, вказує видання.
За словами посадовців, подібні дії викликали б занепокоєння в межах Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який давно підтримують європейські уряди.
“Ми розуміємо, звідки беруться ці дискусії. Вони спровоковані тим, що наш трансатлантичний альянс вже не той, що раніше”, – заявила журналістам у Брюсселі цього місяця голова зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.
“Моя особиста думка така: якщо ми матимемо більше ядерної зброї по всьому світу, я не думаю, що ми житимемо в більш мирному світі”, – додала вона.
Виступаючи на французькій базі атомних підводних човнів у Бретані, Макрон представить традиційний для президентського терміну огляд ядерної доктрини.
Позиція Франції в рамках доктрини спрямована на підтримку мінімального, але такого, що заслуговує на довіру, арсеналу, здатного завдати достатньо серйозних втрат, щоб стримати будь-який перший удар, пише видання.
“Просте обговорення альтернатив – це вже сигнал москві”, – сказав один високопоставлений європейський чиновник. Французькі посадовці не надали деталей перед виступом Макрона, але заявили, що стратегічна обстановка різко змінилася з моменту його останнього виступу у 2020 році, посилаючись на зростання арсеналу росії та посилення ядерної риторики після вторгнення в Україну у 2022 році.
Франція давно стверджує, що її життєво важливі інтереси мають європейський вимір. У 2020 році Макрон пішов ще далі, запросивши партнерів до стратегічних дискусій – ініціатива, яка тоді не викликала особливого ентузіазму.
Посадовці заявили, що “один принцип залишається незмінним: лише президент Франції може наказати про завдання ядерного удару”.
“Так буде завжди”, – підтвердив радник президента Франції.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння змін у безпековій політиці Франції та Європи. Ознайомлення з оновленою ядерною доктриною допоможе громадянам краще усвідомлювати поточну геополітичну ситуацію та потенційні наслідки для європейської безпеки, особливо на тлі невизначеності щодо зобов’язань США. Це також може бути корисним для тих, хто цікавиться питаннями міжнародних відносин та оборони.
