Державне підприємство “Дія” трансформується у акціонерне товариство, що породжує стурбованість щодо захищеності особистої інформації 23 мільйонів користувачів. У Мінцифри запевняють, що “Дія” на 100% залишиться в державній власності, проте фахівці висловлюють побоювання стосовно ймовірної приватизації та збуту даних.
Державне підприємство “Дія” змінює структуру власності на акціонерне товариство. УНН вирішив дослідити, що зміниться і чи буде забезпечено захист персональних даних 23 мільйонів користувачів “Дії” після такої реорганізації.
Шість років тому Міністерство цифрової трансформації представило мобільний додаток та портал “Дія”, що стало втіленням програми “Держава у смартфоні”. Весь час “Дія” функціонувала як держпідприємство. Проте у січні на аналітичній платформі YouControl з’явилися відомості про те, що державне підприємство “Дія” знаходиться в стадії припинення. Як пояснила заступник міністра цифрової трансформації України Валерія Коваль, держпідприємство трансформується у формат акціонерного товариства. У Мінцифри також запевнили, що подібні зміни жодним чином не позначаться на функціонуванні додатку чи порталу “Дія”.
Подібна зміна, за словами Коваль, є вимогою чинного українського законодавства. Тепер всі держпідприємства в Україні повинні змінити свою правову форму.
Хочу особливо відзначити: Дія на 100% залишається державною. Вираз “акціонерне товариство” в назві жодним чином не передбачає приватизацію. Держава була, є і буде єдиним власником
– зазначила Коваль.
Побоювання щодо приватизації та збуту особистих даних
Юрист Ростислав Кравець припустив, що зміна формату юридичної особи дасть можливість “вільно продавати дані українців”.
Однак наразі є ризики того, що персональні дані українців будуть продаватись, передаватись, ними будуть користуватись сторонні особи без їхньої згоди, через те, що утворено акціонерне товариство. Державне підприємство просто не могло цього зробити згідно із законом. Акціонерне товариство може робити все, що забажає
– відзначив юрист.
Він також акцентував увагу на тому, що питання, кому належить право власності на програмне забезпечення “Дії”, також потребує перевірки.
Засновник руху “Права людини” Остап Стахів не відкидає, що після переходу “Дії” у форму акціонерного товариства, з часом його можуть приватизувати.
У нас, пригадуєте, багато підприємств переводили в акціонерне товариство, і нам розповідали казочку, що ні-ні, жодної приватизації не буде, державна частка буде стовідсоткова, бла-бла-бла, зараз тут те ж саме ми чуємо
– зазначив він.
Стахів також не виключає, що в результаті акціонерне товариство торгуватиме персональними даними мільйонів українців.
Ще раз вітаю всіх тих, хто має “Дія”. Знаєте, тепер це дуже зручно купувати і продавати людей. Як казали ті, хто має додаток… Зараз, натиснув на кнопку – і продав дані. Ну, а разом з тим всім, люди туди позаносили всі свої дані. Від сім’ї, дітей, ідентифікаційний, паспорт
– говорить він.
Кіберексперт: персональні дані українців захищені вкрай неналежно
Експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун у коментарі УНН зазначив, що перереєстрація “Дії” з державного підприємства в акціонерне товариство має виключно формальний характер і не вирішує системних проблем із захистом персональних даних мільйонів українців, які користуються додатком.
Це просто папери. По суті, нічого не змінюється і на безпеку даних це не впливає
– говорить експерт з кібербезпеки.
Водночас Корсун вважає, що рівень захисту персональних даних у державних цифрових системах є критично низьким, фактично “абияк”. Це, за його словами, підтверджує низка інцидентів, пов’язаних із витоками.
Серед них експерт згадав злам реєстрів Міністерства юстиції у грудні 2024 року, а також кібератаку на “Дію” у січні 2022 року, факт якої, за його словами, згодом був підтверджений рішенням американського суду присяжних. Тоді з “Дії” стався витік даних про 13,5 млн українців.
Окремо Корсун нагадав і про масштабний інцидент із мобільним оператором “Київстар”, який, за його словами, хоча і не призвів до масового витоку даних, проте продемонстрував вразливість навіть найбільших приватних компаній.
Це свідчить про те, що навіть найзаможніші комерційні компанії не здатні повністю якісно захистити свої мережі, у тому числі ті, на яких зберігаються дані користувачів. А це приватні компанії з великими бюджетами, з великим штатом співробітників, з пристойними зарплатами і все таке інше. У держсекторі значно все гірше і при цьому не зрозуміло взагалі, хто несе відповідальність за безпеку наших даних на загальнонаціональному рівні, тому що ця відповідальність вона розпилена між різними установами і кожна з них хоче собі бюджет фінансування, якісь повноваження, але категорично будь-хто відмовляється брати на себе відповідальність у випадку якихось інцидентів
– зазначив експерт з кібербезпеки.
Корсун також заявив, що “Дія” залишається вразливою як до хакерських атак, так і до шахрайства з використанням персональних даних. “Мій досвід, а я слідкую за цим вже 5 років, свідчить, що так, “Дія” вразлива і до хакерських атак, і до шахрайства з використанням персональних даних користувачів”, – зазначив кіберексперт.
Більше того, експерт з кібербезпеки переконаний, що в поточній концепції та архітектурі “Дію” неможливо зробити безпечною.
“Дія” в цій концепції – це абсолютно повна помилка. Це суперечить всій світовій науці і про захист персональних даних, і про кібербезпеку. В такій ідеології, в такій архітектурі, як вона побудована в Україні, її неможливо буде захистити в принципі, тому що фундамент цієї будівлі гнилий. Побудовано все це на гнилому фундаменті
– підкреслив Корсун.
На його думку, проблема також полягає і у відсутності в Україні дієвого законодавства про захист персональних даних та незалежних інституцій контролю, подібних до тих, що працюють у країнах Західної Європи. Натомість, зазначає експерт, держава сама просуває цифрові рішення, які несуть ризики як для громадян, так і для національної безпеки.
Отже, стає зрозуміло, що незалежно від форми власності “Дія”, якою користуються мільйони українців, залишатиметься вразливою для хакерських атак та шахрайських дій. Однак перехід до акціонерного товариства може додатково відкрити можливість для збуту інформації.