Лікар-психіатр Євген Скрипник проливає світло на правду про антидепресанти, руйнуючи помилкові уявлення про звикання та негативні наслідки. Ці медикаменти результативні при різних недугах, а не тільки при депресіях, і не спричиняють залежності.
Антидепресанти в Україні досі оповиті побоюваннями та стереотипами, при цьому, потреба в даних ліках за минулий рік різко зросла. Детальніше про те, що являють собою антидепресанти, яким чином вони впливають на людину та які переконання щодо цих медикаментів насправді є хибними, розповів журналістці УНН лікар-психіатр Євген Скрипник.
Антидепресанти нерідко пов’язують виключно з депресією, однак, по суті, сфера їх застосування набагато більша. В даний час ці медикаменти входять в міжнародні протоколи лікування тривожних станів, ПТСР, ОКР, розладів сну і психосоматичних станів, зазначає лікар. Саме тому психіатри призначають їх значно частіше, ніж раніше.
Антидепресанти – це препарати не тільки для терапії депресії. Вони використовуються при тривожних розладах, обсесивно-компульсивному розладі, посттравматичному стресовому розладі, порушеннях сну, а також при психосоматичних станах: синдромі подразненого кишківника, гіперактивному сечовому міхурі, відчутті “кому в горлі
– пояснює лікар-психіатр.
Історія антидепресантів, як і багатьох інших ліків, почалася випадково. Перші медикаменти створювалися зовсім не для психіатрії, а з іншою медичною метою. Згодом лікарі помітили несподіваний ефект і почали розвивати новий напрямок терапії.
Перші антидепресанти з’явилися ще у 60-х роках, коли препарат для лікування туберкульозу несподівано показав поліпшення настрою у пацієнтів. Так почали розробляти антидепресанти. Першим був іміпрамін, а згодом, амітриптилін, який і досі вважається “золотим стандартом” через свою сильну дію
– роз’яснює Євген Скрипник.
Незважаючи на ефективність, старі трициклічні антидепресанти мали значні побічні дії. Саме вони й сформували міф про “рослинний стан” після вживання таких медикаментів. Сучасна психіатрія від цього підходу давно відійшла.
Амітриптилін дуже ефективний, але має багато побічних дій, наприклад, сонливість, запаморочення, серцебиття, закрепи. Саме з нього пішов міф, що антидепресанти роблять людину “овочем”. Сучасні препарати, такі як сертралін, есциталопрам, флуоксетин таких ефектів не мають
– підкреслює лікар.
Ще одна поширена боязнь нібито антидепресанти викликають звикання. За словами психіатра, це твердження не має нічого спільного з реальністю і не підтверджується жодними дослідженнями.
Антидепресанти не викликають залежності. Ні старі, ні сучасні. У них немає ейфорії, немає потягу. Є лише синдром відміни як у багатьох інших ліків. Якщо препарат відміняти поступово, то проблем не буде
– роз’яснює Євген Скрипник.
Натомість, справжню залежність можуть викликати популярні “серцеві краплі”, які багато українців вважають безпечними, каже Євген Скрипник. Саме вони, а не антидепресанти, становлять реальну загрозу.
Корвалол, Барбовал, Валокордин містять фенобарбітал – барбітурат, який викликає залежність. У багатьох країнах ці препарати заборонені або суворо контролюються, а в нас люди бояться антидепресантів, однак спокійно п’ють барбітурати
– зауважує психіатр.
Також, цікаво й те, що антидепресанти не “піднімають настрій” миттєво і не діють як стимулятори, оскільки їхня дія, насправді, пов’язана зі складними процесами в головному мозку, тому результат вимагає часу.
Антидепресанти не роблять людину щасливою одразу. Вони стабілізують обмін нейромедіаторів, тобто серотоніну, норадреналіну, дофаміну. Через каскад процесів зменшується тривога і поступово покращується стан. Перший ефект тільки через 2-6 тижнів
– роз’яснює лікар.
На початку лікування стан може навіть погіршуватися і це нормально, пояснює Євген Скрипник. Однак, саме на цьому етапі деякі пацієнти роблять помилку і припиняють терапію.
Перші тижні можуть бути нудота, безсоння, підвищена тривога, головний біль. Це нормальні побічні реакції, які згодом проходять. Проблема в тому, що іноді пацієнти кидають препарат через день-два через ці побічні ефекти, а потім кажуть, що антидепресанти не працюють
– каже психіатр.
Антидепресанти призначаються за чіткими показаннями. При невеликій депресії можливе лікування лише психотерапією, однак у більш серйозних випадках без медикаментів не обійтися, пояснює психіатр.
При середній і важкій депресії антидепресанти необхідні. Це не питання “хочу чи не хочу”, а питання лікування захворювання
– наголошує Євген Скрипник.
До речі, попит на антидепресанти в Україні збільшився на 72% за період 2023-2025 років. Про це свідчать дані сервісу Liki24, передає Forbes. Таке зростання продажів, психіатр пояснює зміною підходу до лікування психічних розладів в Україні та світі.
Люди нарешті почали лікувати тривожні розлади не валеріаною і ноотропами, а препаратами, які входять у міжнародні протоколи. Антидепресантів стали купувати більше, а ноотропів навпаки – менше. Це хороший знак
– пояснив психіатр.
Крім того, серед найпоширеніших міфів є і переконання, що антидепресанти доведеться вживати все життя, якщо розпочати лікування, однак насправді це не так, каже лікар. Водночас, лікування дійсно має бути досить тривалим.
Після покращення антидепресанти потрібно приймати ще близько року. Якщо кинути раніше, то симптоми повернуться. Це не означає, що людина “підсіла”, це означає, що лікування перервали зарано
– запевняє лікар.
Ще один міф, що ці препарати потрібні лише “слабким” або тим, хто “не впорався сам”. Такий підхід лікарі вважають особливо шкідливим.
Психічні розлади – це не про слабкість. Це про біохімію мозку, генетику і зовнішні стреси, а антидепресанти такі ж ліки, як інсулін при діабеті або препарати від гіпертонії
– підкреслює Євген Скрипник.
Отже, антидепресанти не є “магічною пігулкою” і не замінюють працю над собою. Але у багатьох випадках вони стають необхідним етапом лікування, без якого психотерапія й зміни способу життя просто не приносять результатів.Сьогодні збільшення використання антидепресантів – це не тривожний сигнал, а ознака того, що суспільство поступово відмовляється від стигми та самолікування. Люди все рідше намагаються “перетерпіти”, або придушувати симптоми сумнівними заспокійливими і все частіше звертаються до фахівців.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.