Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули майже 32 млн грн та завершили 8 кримінальних розслідувань. Від вересня 2025 року отримано 177 заяв щодо тиску з боку правоохоронних органів.
Концепція “тиску на бізнес” охоплює декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив органів правопорядку. Хоча український бізнес певною мірою звик до постійних змін у законодавстві, коректив у підходах до оподаткування та звітності, то зловживання з боку органів правопорядку часто стають справді болючою проблемою, здатною зупинити діяльність.
Саме за вирішення цього питання взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово зустрічався з бізнесом, ще обіймаючи попередню посаду керівника Державної податкової служби, та розумів, “що турбує” українського підприємця.
Отже, у вересні 2025 року почав працювати портал “СтопТиск” – засіб прямого зв’язку бізнесу з прокуратурою у випадках ймовірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. За кілька місяців діяльності на платформу надійшли сотні звернень, деякі з яких закінчилися для бізнесу поверненням майна, грошей і припиненням кримінальних проваджень. Про підсумки функціонування порталу, реакцію правоохоронних органів на масштабну ревізію справ і межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що займаються боротьбою зі злочинами у сфері захисту національних і міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– Від вересня 2025 року діє портал “СтопТиск”, через який бізнес може безпосередньо подавати скарги на тиск з боку правоохоронців. Яка кількість таких скарг вже отримана?
Станом на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” надійшло 177 заяв від представників підприємництва щодо можливого неправомірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих відомств. Вже невдовзі після запуску платформи кількість звернень почала поступово збільшуватися, що може свідчити як про зростання поінформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-спільноти до прокуратури як інституції, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання в господарську діяльність.
– Скільки з цих заяв вже опрацьовано? Які результати?
З усієї кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, 169 заяв вже були розглянуті органами прокуратури. За результатами перевірок у 36 випадках були виявлені підстави для реагування та вжито заходів, що дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях було забезпечено ухвалення рішень відповідно до ст. 284 КПК України.
У певних випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, публікації у соціальних мережах. Це засвідчує важливість функціонування порталу “СтопТиск” для підприємництва.
Разом з тим, у 133 випадках підстав для реагування виявлено не було. Пояснюється це здебільшого тим, що не підтвердилися вказані заявниками обставини або не були знайдені ознаки незаконного тиску. Інші заяви знаходяться в обробці – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити неупереджений і всебічний розгляд.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки вжитим діям власникам повернуто кошти, вилучені під час обшуків, у різних валютах на загальну суму, що у гривневому еквіваленті становить майже 32 млн грн. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, устаткування для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні апарати, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи здійснюється перевірка дій правоохоронців?
У 3 випадках внесено інформацію до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового слідства у яких знаходиться на контролі у керівництва обласних прокуратур.
– На що найчастіше скаржиться підприємництво?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, показує системні проблеми у взаємодії деяких правоохоронних органів з підприємництвом, що вимагають посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці подають скарги на процесуальні порушення під час досудового слідства, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових ухвал щодо повернення конфіскованого майна, безпідставне затягування досудового слідства.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність запобіжних заходів кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав і прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який орган правопорядку найчастіше стає об’єктом критики з боку підприємництва?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних і податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи результативність захисту прав підприємництва.
– Чи спостерігається якась залежність між напрямком, галуззю діяльності чи розміром бізнесу – хто найчастіше стикається з тиском?
– Незважаючи на те, що офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи сферою бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє виявити деякі закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що пояснюється значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо незахищеними виявляються підприємства у сферах агробізнесу, логістики, імпорту й експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури негайно реагують на кожен сигнал про порушення прав підприємництва та вживають усіх передбачених законом заходів для унеможливлення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найвідоміші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були припинені після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна відзначити кейси щодо ряду великих і середніх підприємств, в яких було встановлено відсутність складу злочину або достатньої доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів і повернення конфіскованого майна, що стало публічним прикладом результативності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники підприємництва, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися подібною відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли деякі представники підприємництва намагаються використати відкритість органів прокуратури як засіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Подібні звернення іноді мають на меті створення інформаційного впливу на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій органів правопорядку.
Втім, позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється лише за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не вважається механізмом звільнення від кримінальної відповідальності чи інструментом для припинення справ без правових підстав.
– Чи є якісь характерні ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто можна почути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не свідчить про те, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України, судовий розгляд повинен здійснюватися у розумні строки. Разом з тим, поняття “розумного строку” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто пояснюється об’єктивними і процесуальними факторами, перш за все, значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, існують ситуації, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виявляється в систематичному поданні необґрунтованих клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється перш за все на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з урахуванням його тривалості.
– Як загалом відреагували органи правопорядку на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, можете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх відомств на ініціативу перевірки кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, робочою та зорієнтованою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень і дотримання прав суб’єктів господарювання.
За підсумками цієї роботи було припинено кримінальні провадження, в яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, було забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування виважених, пропорційних і мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів підприємництва та необхідності унеможливлення надмірного втручання в господарську діяльність. Прокуратура, у свою чергу, здійснює постійний процесуальний нагляд і контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.