Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули майже 32 мільйони гривень та припинили 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року надійшло 177 звернень щодо утисків з боку правоохоронців.
Концепція “тиску на бізнес” охоплює декілька аспектів: це вплив регуляторної та податкової систем, а також неправомірний вплив органів правопорядку. Якщо до постійних змін у законодавстві, трансформацій у підходах до оподаткування та звітності український бізнес певною мірою адаптувався, то зловживання з боку правоохоронних структур нерідко стають справді гострою проблемою, яка може паралізувати діяльність.
Розв’язанням саме цього питання зайнявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, котрий неодноразово проводив зустрічі з підприємцями, ще обіймаючи попередню посаду – очільника Державної податкової служби, та розумів, “що турбує” українського підприємця.
Отже, у вересні 2025 року почав функціонувати портал “СтопТиск” – інструмент прямої взаємодії бізнесу з прокуратурою у випадках можливого тиску з боку правоохоронних та контролюючих структур. За декілька місяців функціонування на платформу надійшли сотні звернень, значна частина яких завершилася для бізнесу поверненням майна, грошей і припиненням кримінальних проваджень. Про результати діяльності порталу, реакцію правоохоронних органів на масштабну ревізію справ та межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні нагляду за додержанням законів органами, що ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, через який бізнес може безпосередньо подавати скарги на тиск з боку правоохоронців. Скільки вже таких скарг було отримано?
Станом на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” було отримано 177 повідомлень від представників підприємництва щодо можливого неправомірного тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. Вже невдовзі після запуску платформи кількість звернень почала поступово зростати, що може свідчити як про збільшення поінформованості підприємців про існування порталу, так і про зростання довіри бізнес-середовища до прокуратури як інституції, спроможної реагувати на випадки незаконного втручання у господарську діяльність.
– Яка кількість цих скарг вже опрацьована? Які підсумки?
З загальної кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже було розглянуто органами прокуратури. За результатами перевірок у 36 випадках було виявлено підстави для реагування та вжито заходів, що дозволило оперативно поновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у порядку ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з висловленням вдячності за виконану роботу, дописи у соціальних мережах. Це вказує на значущість роботи порталу “СтопТиск” для підприємництва.
Водночас у 133 випадках підстав для реагування не було встановлено. Пояснюється це здебільшого тим, що не підтвердилися надані заявниками обставини або не було виявлено ознак незаконного тиску. Інша частина повідомлень перебуває в процесі опрацювання – їх ретельно перевіряють, з метою забезпечення об’єктивного і всебічного розгляду.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на ділі відновити їхні майнові права, зокрема, забезпечити повернення коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки застосованим заходам власникам повернуто гроші, вилучені під час обшуків, у різній валюті на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає майже 32 мільйони гривень. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи здійснюється перевірка дій правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування у яких знаходиться на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з бізнесом, що вимагають посиленої прокурорської реакції. Найчастіше підприємці подають скарги на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час здійснення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення вилученого майна, необґрунтоване затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку підприємців?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль та реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, збільшуючи ефективність захисту прав підприємництва.
– Чи простежується певна залежність між напрямком, сферою діяльності чи масштабом бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Хоча офіційно не проводиться облік звернень за масштабом чи галуззю бізнесу, аналіз доступних кейсів дозволяє виявити певні закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що зумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть стати об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури оперативно реагують на кожен сигнал про порушення прав підприємництва та вживають усіх передбачених законом заходів для унеможливлення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найрезонансніші кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш гучних кримінальних проваджень, які було закрито після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна назвати кейси щодо ряду великих та середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів та повернення вилученого майна, що стало публічним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, стосовно яких існують можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з метою закриття справи без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються випадки, коли окремі представники бізнесу намагаються використати відкритість органів прокуратури як спосіб вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення інколи мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як механізм звільнення від кримінальної відповідальності чи інструмент для закриття справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у прийнятні терміни. Водночас поняття “прийнятного терміну” є оціночним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
В реальності тривалість судового розгляду часто зумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, бувають випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи чинили перешкоди з боку слідчих органів? Можливо, можете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, робочою та спрямованою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За підсумками такої роботи закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також розв’язано питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково орієнтовано на застосування виважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, зі свого боку, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.