Уряд виключив з Державного реєстру нерухомих пам’яток місцезнаходження Переяславської ради 1654 року.

Уряд України прибрав з Національного переліку нерухомих пам’яток місцевість, де проходила Переяславська рада в 1654 році. У той час українська козацька держава стала під опіку московської держави.

Кабмін вилучив з Держреєстру нерухомих пам’яток місце Переяславської ради 1654 року

Фото: гравюра 1910 року

Уряд України виключив з Державного реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини територію, де відбулася Переяславська рада 1654 року. Саме тоді українська козацька держава, Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, перейшла під заступництво московської держави, очолюваної царем Олексієм Михайловичем Романовим. Про це інформує УНН з посиланням на урядове рішення № 152 від 05 лютого 2026 року.

Деталі

Пам’ятна локація, де проходила Переяславська рада, знаходиться у Київській області. У 1654 році гетьман Богдан Хмельницький уклав з Московією військово-політичний альянс проти Речі Посполитої (країни, що поєднала Польське королівство та Велике князівство Литовське – ред).

Уряд виключив з Державного реєстру нерухомих пам'яток місцезнаходження Переяславської ради 1654 року. 3

У той час Хмельницький шукав партнера у війні проти Речі Посполитої, розглядаючи протекторат царя як тимчасовий маневр для збереження Гетьманщини чи Війська Запорозького.

Уряд виключив з Державного реєстру нерухомих пам'яток місцезнаходження Переяславської ради 1654 року. 4

Козаки присягнули на вірність цареві Олексію Романову, проте, згідно з легендами, московський посол Василь Бутурлін відмовився присягати від імені царя. Йому приписують вислів: “Самодержець не присягає своїм підданим, але ваші свободи будуть збережені”.

Однак це рішення не було підтримане деякими впливовими фігурами, зокрема козацьким ватажком Іваном Богуном та київським митрополитом Сильвестром Косовим.

У російській історіографії цю подію представляють як “добровільне з’єднання братніх народів” – українського та російського. У 1954 році в СРСР відзначали 300-річчя цих подій.

Нагадаємо

Національний музей історії України продемонстрував, як виглядає шляхетська парадна шабля кінця XVII – першої половини XVIII століть. На ній є зображення Архистратига Михаїла та бюст польського короля Стефана Баторія.

Також УНН повідомляв, що у Києво-Печерській лаврі презентували бюст українського гетьмана Івана Мазепи.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *