Голосні твердження та жваві обговорення – в Україні дебатують щодо пенсійної реформи. Амбітні обіцянки, наприклад – мінімальна пенсія в розмірі 6000 грн для кожного, стикаються з фінансовими обмеженнями, а дієві інструменти стабілізації зводяться до того, що традиційно непопулярне: економічне піднесення, виведення з тіні через покращення умов для бізнесу та політична здатність приймати непрості рішення. Що очікує на пенсійну реформу в найближчому майбутньому.
В уряді обговорюють чергові нововведення до пенсійної системи, які містять в собі розгляд деяких винятків у солідарному секторі та можливість введення накопичувального елемента. Разом з тим експерти наголошують на фінансових обмеженнях та загрозах втілення ініціатив, зокрема щодо збільшення найменших виплат.
Репортери УНН поспілкувалися з компетентними економістами, щоб з’ясувати, що пенсійна реформа означатиме для кожного українця.
Пенсійна реформа в Україні: що вона передбачає
Міністр соціальної політики Денис Улютін в інтерв’ю РБК-Україна повідомив: його відомство розробляє трикомпонентну пенсійну реформу, найменша солідарна пенсія повинна зрости до 6 тисяч грн.
Ми пропонуємо трикомпонентну пенсійну реформу: солідарну, професійну та накопичувальну. Наша пропозиція, що ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо
– зазначив Улютін.
Голова профільного відомства додав, що початковий етап реформи планується розпочати вже цього року або не пізніше — у 2027 році.
Як функціонує трирівнева модель нарахування пенсій
Солідарна частина. Це те, що діє зараз. Працюючі громадяни, сплачують внески (ЄСВ), і з цих коштів держава виплачує пенсії теперішнім пенсіонерам. Солідарна пенсія залежить від стажу, офіційного заробітку та основних правил, що діють на момент виходу на пенсію.
Спеціальна або “професійна” частина. Це додаткова частина для окремих груп, де держава визнає особливі умови праці чи особливий статус. Тобто якщо особа належить до визначеної категорії, вона може мати надбавку/окремий компонент.
До речі, у майбутньому їх мають намір поступово замінювати професійними підходами в рамках нової моделі. У профільному відомстві це представляють як один із трьох елементів реформи поряд із солідарною та накопичувальною складовими.
Накопичувальна частина. Суть полягає в тому, що особа здійснює додаткові внески на індивідуальний рахунок (за запевненнями представників влади цей рівень бачать добровільним), а потім у старості отримує виплату з накопиченого. На відміну від солідарної системи, тут кошти пов’язані з конкретною людиною, а не відразу йдуть на виплати іншим.
Накопичувальний рівень у запропонованій моделі розглядають як добровільний: громадяни матимуть можливість за особистим рішенням здійснювати додаткові внески (зокрема через добровільно вищий ЄСВ), щоб у майбутньому отримувати більші виплати з накопичувальної частини.
Думки експертів щодо запропонованої реформи нарахування пенсійних виплат українцям різняться.
Пенсійна реформа 2026: логічне упорядкування без політичної підтримки
Економіст, експерт у сфері фіскальної політики, бюджетного процесу та пенсійної реформи Павло Кухта в ексклюзивному коментарі УНН зазначає, що пенсійна реформа, про яку зараз говорить Міністерство соціальної політики, більше нагадує не на перезавантаження системи, а на намагання підлаштувати найбільш вразливі та дорогі елементи солідарної моделі.
Як пояснює Кухта, після змін 2017 року базові параметри вже стабілізували та одночасно ввели вимоги до трудового стажу, уникнувши збільшення пенсійного віку.
У теперішній дискусії знову в центрі два питання: спеціальні пенсії та накопичувальний рівень. Але основна проблема зараз у тому, що в державі війна, бюджет під навантаженням, парламент у кризі, а суспільний запит на перебалансування не перетворюється у голоси, які необхідно віддати за реформу пенсій.
Не система, а скоріше винятки: що реформують в Україні насправді
Співрозмовник УНН говорить відверто:
“Теперішній пакет (реформ, — ред.) — це черговий вид пропозиції врегулювання історичних перекосів. Йдеться про те, що солідарна модель формально одна для всіх, але фактично має цілий пласт привілеїв та винятків, які проявляються під час призначення пенсії. Критеріїв багато: “чорнобильці”, багатодітні матері ще щось”.
Натомість спеціальні режими потребують коштів, а фінансуються із загальної системи. Тобто частина громадян отримує кращі умови за рахунок всіх інших. Врегулювання спецпенсій у такому контексті має бути не соціальною справедливістю на рівні лозунгів, а конкретною спробою зменшити фінансові втрати.
Накопичувальна пенсія: слушна ідея, але невідповідний момент
Павло Кухта роз’яснює: накопичувальний рівень у публічній сфері в Україні існує десятиліттями, але стійкої політичної коаліції під нього так і не сформували.
“Зараз, на п’ятий рік війни, трохи зарано про неї говорити”, — впевнений експерт.
Звідси й компромісна ідея влади хоч добровільно, але зафіксувати накопичувальний елемент.
“Загалом це схоже на спробу не будувати другий поверх, коли фундамент тріщить, а хоча б позначити на кресленні, де він колись мав би стояти”, — каже Кухта.
Мінімалка у 6 тисяч грн: реальна арифметика проти політичних ілюзій
Найбільш обговорювана частина дебатів щодо пенсійної реформи у медіа — це теза про мінімальну солідарну пенсію на рівні 6000 грн. Економіст та експерт у коментарі УНН роз’яснив, як цю виплату розраховували та скільки вона коштуватиме державному бюджету.
Якщо орієнтовно третина пенсіонерів отримує близько мінімальної пенсії, то підняття для цієї групи на +3000 грн/міс може означати близько 120 мільярдів гривень щороку. На тлі масштабу бюджету Пенсійного фонду це виглядає як суттєве додаткове навантаження, яке без нових джерел доходів або емісійної підтримки важко уявити
– розтлумачує Кухта.
Економіст підкреслює: пенсії мають коштувати Україні десяту частину від ВВП. Якщо витрати нижчі за цю межу, система починає гірше виконувати базову функцію підтримки. Якщо ж витрати вищі, держава або заходить у “боргову спіраль”, або влада змушена збільшувати податки до рівнів, які в українській економіці знову будуть штовхати заробітні плати в тінь.
Тобто дискусія про пенсії тут безпосередньо впирається в модель економіки: продуктивність, зайнятість, податкову базу, інвестиційний клімат.
Чи стимулює вища “мінімалка” працювати “в білу”
Окремо Павло Кухта наголошує на тому, що зростання найменшої пенсії жодним чином не заохочуватиме українців почати працювати офіційно та не отримувати зарплату “у конвертах”. Аргумент такий: мінімальна пенсія виплачується “у будь-якому разі”, отже вона скоріше зменшує стимул легально сплачувати внески для тих, хто і так не бачить прямої віддачі.
Натомість виведення з тіні співрозмовник УНН пов’язує з ширшим контекстом.
“Якісний діловий клімат”, у якому бізнесу вигідно структуруватися та зростати. Доки цікавіше грати, ніж заробляти, жодного виведення з тіні не буде”.
Експерт визнає: логіка врегулювання спецпенсій та обережного руху до накопичення на “старість” — технічно адекватна. Але наразі можуть виникнути значні труднощі з її втіленням у чинну економічну модель.
Я просто не бачу ні голосів, ні підтримки. Більше того, реформа у людях точно зараз не знайде відгуку, зате буде цікава бухгалтерам та фінансистам
– підсумовує економіст.
І саме це стає головною пасткою для будь-якої складної соціальної реформи під час війни: вона потребує політичного капіталу, а виборцю натомість дає не відчутний плюс вже завтра, а складні правила та конфлікти груп інтересів сьогодні.
Пенсії в Україні у 2026 році: контекст
У державному бюджеті-2026 на пенсійні виплати передбачили 1,27 трлн грн.
Окремо у Міністерстві фінансів України під час комунікації щодо проєкту державного бюджету-2026 вказували, що в рамках видатків на соціальний захист передбачили 251,3 млрд грн трансферту Пенсійному фонду, зокрема для забезпечення виплат та індексації з 1 березня 2026 року.
Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки постановою №774 від 27 червня 2025 року. У документі визначені орієнтовні показники прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (осіб, які втратили працездатність):
- 2026 рік — 2 564 грн;
- 2027 рік — 2 715 грн;
- 2028 рік — 2 859 грн.
Саме цю траєкторію прожиткового мінімуму зазвичай описують як поступове збільшення мінімальної пенсії, оскільки низка пенсійних виплат, надбавок та доплат розраховуються з прив’язкою до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зауважимо, варто брати до уваги той факт, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшили з 2 361 грн до 2 595 грн, що стало основою для перерахунку мінімальних та максимальних розмірів пенсій та складових виплат, які залежать від цього показника.
Нагадаємо, кількома днями раніше Мінсоцполітики спростувало фейк про припинення виплат для 1,3 млн пенсіонерів. Виплати призупинено лише для 337 тисяч осіб, які не пройшли ідентифікацію або не надали дані про відсутність виплат від рф.