Українська металургія у цифрах / Depositphotos
У 2025 році гірничо-металургійна сфера України продовжила розширювати свою наявність на глобальній арені. Експорт переважної кількості видів продукції показав приріст, однак обсяги відвантажень залізної руди, напівфабрикатів і труб продемонстрували спад. Локомотивом зростання стали чавун, металобрухт, а також плоский і сортовий прокат.
Як повідомляє Delo.ua, про це дає знати GMK Center.
Металургія у цифрах
У 2025 році гірничо-металургійний сектор України продовжив зміцнювати власні позиції на міжнародному ринку. Відвантаження продукції збільшилось у більшості категорій, в той час, як зниження зафіксовано тільки в експорті залізної руди, напівфабрикатів і труб.
Обсяги експорту залізної руди знизились на 8% у порівнянні з 2024 роком – з 33,7 млн т до 30,99 млн т. Ключовим імпортером виявився Китай, куди було направлено 16,41 млн т (+8,7% р./р.). Торгові відносини з європейськими країнами погіршились: експорт до Словаччини зменшився на 11,4% р./р., до 4,4 млн т, а в Польщу – на 18,1% р./р., до 4,17 млн т.
Постачання напівфабрикатів за кордон впали на 26,4% р./р., до 1,39 млн т з 1,89 млн т у 2024 році. Головні покупці: Болгарія – 461 тис. т (-22,5% р./р.), Польща – 291 тис. т (+126,9% р./р.), Туреччина – 216 тис. т (+0,3% р./р.).
Експорт чавуну за рік збільшився на 53,5% р./р., до 1,98 млн т. Ключові ринки збуту: США – 1,33 млн т (+41,6% р./р.), Італія – 416 тис. т (+346% р./р.) і Туреччина – 75 тис. т (-26,4% р./р.).
Відвантаження феросплавів за кордон у 2025 році збільшились на 21,4% р./р., до 94 тис. т. Основні імпортери — Польща (26 тис. т, +24% р./р.), Туреччина (20 тис. т, +33,5% р./р.) і Алжир (21 тис. т, в порівнянні з 0 тис. т у 2024 році).
Експорт брухту чорних металів збільшився на 53% р./р., до 449 тис. т. Польща отримала найбільшу долю — 344 тис. т (+38,2% р./р.), ще 48 тис. т (+41,7% р./р.) було направлено до Греції, а 27 тис. т — до Італії (у 2024 році експорт до Італії був відсутній).
Обсяги експорту плоского прокату зросли на 11,2% р./р., до 1,82 млн т, а сортового прокату — на 45,4% р./р., до 892 тис. т. Найбільші ринки плоского прокату: Польща — 744 тис. т (+19,3% р./р.), Болгарія — 461 тис. т (+17,7% р./р.), Італія — 136 тис. т (-10,3% р./р.). Сортовий прокат переважно відправляли до Румунії — 233 тис. т (+93,6% р./р.), Польщі — 336 тис. т (+57,3% р./р.) та Молдови — 108 тис. т (+31,8% р./р.).
Відвантаження труб зменшились на 8,8% р./р., до 465 тис. т. Основні споживачі: США — 60 тис. т (-35,2% р./р.), Німеччина — 40 тис. т (-20,3% р./р.), Італія — 31 тис. т (-16,4% р./р.).
Результати 2025 року демонструють різнорідну картину експорту українського ГМК. Зменшення експорту залізної руди і напівфабрикатів вказує на слабкість європейського ринку сталі, де попит залишається на низькому рівні через стагнацію промисловості та велику собівартість виробництва. Перенаправлення частини рудних потоків на Азію не змогло цілком компенсувати падіння експорту в ЄС.
У той же час, приріст експорту чавуну, брухту і готового прокату свідчить про адаптацію українських фірм до змін у попиті і використання нішевих можливостей на зовнішніх ринках. Підвищення інтенсивності поставок до США та країн Центральної і Південно-Східної Європи підтримало загальний обсяг експорту, незважаючи на обмежені виробничі і логістичні можливості.
Динаміка експорту у 2026 році залежатиме від відновлення споживання сталі в ЄС, торгової політики головних імпортерів і спроможності українського ГМК зберігати конкурентоздатність в умовах воєнного часу і посилення глобальної конкуренції.
Фото: GMK Center
Варто нагадати, у 2025 році залізничні перевезення вантажів гірничо-металургійного комплексу зменшились на 3% — до 37 млн т, що для сектору і “Укрзалізниці” позначає фактичну стабільність після різкого підйому роком раніше.