Європейські очільники та представники індустрії зібралися в Гамбурзі для розгляду взаємодії в царині енергетики та безпеки Північного моря. Велика Британія та Європа уклали Гамбурзьку декларацію з метою впровадження масштабних ініціатив морської вітрової енергетики.
Очільники Європи та представники промисловості проводять зустріч сьогодні в Гамбурзі з метою обговорення колаборації у сфері енергетики та безпеки Північного моря. Про захід повідомили в уряді Німеччини, повідомляє УНН.
Деталі
Для німецького уряду це перший міжнародний саміт Північного моря, який приймається в Гамбурзі, “де основна увага буде приділена збільшенню транскордонної взаємодії з енергопостачання до Європи”, зауважили у німецькому уряді.
На саміті Велика Британія та Європа, як заявили в британському уряді, підписали важливу угоду про стимулювання майбутнього екологічно чистої енергетики – знакову угоду про безпеку екологічно чистої енергетики – Гамбурзьку декларацію – для втілення в життя великих ініціатив морської вітрової енергетики у спільних водах.
Нове партнерство націлене на забезпечення 100 ГВт морської вітрової енергії до 2050 року через масштабні спільні проєкти між європейськими державами, включаючи Німеччину, Норвегію, Францію та Данію, використовуючи спільні значні енергетичні ресурси Європи в Північному морі.
Вони включатимуть нові “гібридні морські вітрові активи” – вітрові електростанції у морі, які безпосередньо поєднані з кількома державами. Це спільне забов’язання і викладено в Гамбурзькій декларації, погодженій сьогодні на саміті.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, як повідомляє DW, заявляв, що прагне, аби Північне море стало “найбільшим резервуаром екологічно чистої енергії у світі”.
Це третій подібний саміт, який вперше проходить у північнонімецькому місті Гамбург, попередні два відбулися в бельгійському Остенде та данському Есб’єрзі. Він, як зазначено, був скликаний внаслідок вторгнення росії в Україну, щоб допомогти Європі зменшити свою залежність від імпорту копалин, зокрема з росії.
Гамбурзьку декларацію, як повідомили в британському уряді, окрім Британії, мають підписати міністри енергетики Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Ісландії, Ірландії, Люксембургу, Нідерландів та Норвегії.
Також мали бути присутні представники Європейської комісії та НАТО, а також понад 100 представників компаній.
Як відзначає Politico, саміт у Гамбурзі “набув нового значення після того, як спроби Трампа змусити своїх союзників по НАТО передати Гренландію довели трансатлантичний альянс до межі – а можливо, і за її межі”.
“Вітчизняна екологічно чиста енергетика, – написали в понеділок у Politico міністр енергетики Великої Британії Ед Мілібенд і комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен, – пропонує альтернативу зростаючій залежності ЄС від імпортного скрапленого природного газу, більшість якого зараз надходить із США”.
“Така значна залежність від викопного палива, незалежно від того, чи надходить воно з росії, чи звідкись ще, не може забезпечити нам енергетичну безпеку та процвітання, які нам потрібні. Це робить нас надзвичайно вразливими до волатильності міжнародних ринків та тиску з боку зовнішніх гравців”, – зазначили вони.
Проте, як пише видання, підтримка екологічно чистої енергетики не може приховати той факт, що газ, хоча й демонструє повільне зменшення, все ще становить майже чверть енергопостачання Європи та є ключовим елементом важкої промисловості Європи. Також не всі європейські країни та компанії впевнені, що є необхідність зупиняти поставки вітрових турбін з Техасу. “Трамп знає, що Європа в його руках. Минулого тижня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі він висміяв вітрові турбіни та європейців, які їх встановлюють, назвавши їх “невдахами””, – пише видання.
Як зазначає Politico, його особистий інтерес ледь приховувався. США є найбільшим у світі експортером СПГ, і з того часу, як ЄС почав перекривати російські газопроводи, імпорт блоку з США зріс у чотири рази, згідно з даними Institute for Energy Economics and Financial Analysis.
Міністр енергетики США Кріс Райт, пише видання, “хизувався в Давосі”, що експорт США зміг “витіснити майже весь російський газ” і передбачив “стабільну торгівлю енергоносіями” у майбутньому; торгівлю, яка “у короткостроковій перспективі… домінуватиме за рахунок експорту зі США до Європи”. Він закликав ЄС усунути бар’єри для нової ери трансатлантичного експорту газу, згадавши європейський вуглецевий податок на кордоні та корпоративні екологічні норми.
Він сказав, що США “працюють з нашими колегами тут, у Європі, щоб усунути ці бар’єри”.
Європейські посадовці, зазначає видання, позитивно відгукувалися про американський газ як ключову частину своєї стратегії відмови від російської енергії, рятівника з-за морів – поряд, звичайно, зі зростанням використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітер та сонце.
Але зростаюча залежність набула абсолютно нового геополітичного значення за часів Трампа, пише видання.
“Великою слабкістю було і є те, що постачання викопного палива переміщувалося з одного ненадійного джерела постачання (росії) до низки інших потенційно ненадійних джерел постачання, і що надмірна залежність від будь-якого з них ризикувала повторенням попередніх проблем”, – сказав чиновник Європейської комісії, залучений до зусиль ЄС щодо скорочення залежності від російського газу.
“Я просто не думав, що нам доведеться турбуватися про США – це було до Трампа”, – вказав він.
За словами німецьких урядовців, обізнаних з цим питанням, загалом на саміті планується підписання трьох декларацій. Окрім Гамбурзської декларації, йдеться також про декларацію, яку мають підписати міністри енергетики, що зосереджена на необхідній мережевій інфраструктурі для морських вітрових парків, включаючи заходи фінансування та прискорення заходів планування, а також спільний пакт про інвестиції в морську вітроенергетику для Північного моря, підписаний міністрами енергетики та ключовими гравцями галузі.
Про безпеку на Крайній Півночі
“Враховуючи склад зустрічі, я впевнений, що безпека на Крайній Півночі також зацікавить учасників”, – сказав речник Мерца Штеффен Меєр.
Арктичний острів Гренландія був головною темою обговорення протягом останніх кількох тижнів через постійні зусилля президента США Дональда Трампа щодо придбання данської території.
Трамп заявив, що було досягнуто “рамкової” угоди з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте; однак, жодних подробиць щодо того, що це може означати, не розголошувалося.