Розглядаються задуми щодо посилення присутності НАТО в Арктичному регіоні та надання Сполученим Штатам суверенних прав на конкретні частини Гренландії. Це дасть змогу обмежити доступ pосії та Китаю до розробки мінеральних ресурсів на острові.
Дискусії щодо перспектив Гренландії останнім часом акцентувалися на ідеях щодо розширення присутності Альянсу в Арктиці, передачі Америці суверенних прав на певні території Гренландії та перешкоджання потенційно недружнім опонентам у видобутку корисних копалин острова, а саме встановлення обмежень для держав поза межами НАТО, включаючи pосію та Китай, на отримання прав на розробку, інформує The New York Times, повідомляє УНН.
Деталі
Ці складові, розкриті вісьмома високопоставленими західними представниками з питань безпеки та дипломатії, за даними видання, надають найбільш повне уявлення про обриси можливого компромісу щодо Гренландії, про який американський президент Дональд Трамп оголосив у середу без уточнень. Його дія, здається, принаймні тимчасово згладила трансатлантичну кризу, спричинену Америкою, стосовно території Данії.
Слід зауважити, що запропоновані варіанти, які обговорюються, не досягнуть мети Трампа щодо передачі права власності на всю Гренландію Сполученим Штатам від Данії, за словами посадовців. Представники влади застерегли, що багато деталей ще мають бути узгоджені.
Неясно, чи приведуть ці переговори в результаті до домовленості щодо території. Данія, яка публічно виступає проти відмови від права власності на будь-яку гренландську землю, може не схвалити плани, що розглядаються. Проте, офіційні особи заявили, що сподіваються, що зможуть одночасно розглянути заявлені Трампом побоювання щодо безпеки Арктики від можливих загроз з боку pосії та Китаю, дотримуючись при цьому “червоної лінії” Європи щодо того, що Гренландія не підлягає продажу.
Як зазначає видання, для цього пропозиції передбачають:
- створення нової великої місії НАТО в Арктиці. Декілька посадовців назвали цю місію «Арктичний вартовий» (Arctic Sentry), посилаючись на подібні місії НАТО в Балтійському морі та Східній Європі, які мають на меті протистояти дедалі більш агресивній pосії;
- модернізацію пакту, підписаного між Данією та Сполученими Штатами в 1951 році. Пакт надає американським військовим широкий доступ до Гренландії, автономної данської території, для операцій, включаючи будівництво та експлуатацію військових баз. Американські посадовці заявили, що вони стурбовані тим, що цей доступ може бути обмежений або припинений, якщо Гренландія отримає незалежність. Посадовці НАТО обговорювали розширення пакту 1951 року новою угодою, яка фактично створить осередки американської землі на цій території;
- така угода, ймовірно, буде змодельована за зразком угоди про «суверенну зону баз» на Кіпрі, де британські військові бази вважаються британською територією. Це надасть Сполученим Штатам більший контроль над цією землею, ніж вони зараз здійснюють над місцями розташування посольств США. Трамп та інші чиновники заявили, що територія в Гренландії може виявитися важливою для його планів щодо створення так званої системи протиракетної оборони «Золотий купол» для Сполучених Штатів, яка може включати компоненти, розміщені в Гренландії;
- обмежити країни, що не є членами НАТО, зокрема pосію та Китай, від отримання прав на видобуток рідкісноземельних корисних копалин, що лежать глибоко під крижаним щитом Гренландії.
Усі ці плани, пише видання, обговорювалися в НАТО протягом останнього року як пряма відповідь на заявлені амбіції Трампа.
Ідея надання США суверенних прав на свої бази в Гренландії, подібно до баз Великої Британії на Кіпрі, була піднята серед військових представників НАТО та Заходу в середу, за словами двох посадовців, один з яких був присутній на цих обговореннях. На прохання про коментар генерал Алексус Гринкевич, головнокомандувач НАТО в Європі, у короткій розмові з The New York Times у четвер заявив, що ця ідея обговорювалася як питання, яке мають вирішувати політичні лідери, а не військові.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен не відповіла на запит про коментар. Але в публічній заяві в четвер, опублікованій у соціальних мережах, вона, здається, погодилася з деякими деталями, що обговорювалися, але відхилила інші, включаючи ідею передачі права власності на будь-яку частину Гренландії, пише видання.
“Ми можемо вести переговори щодо всього політичного: безпеки, інвестицій, економіки. Але ми не можемо вести переговори щодо нашого суверенітету”, – йдеться у заяві.
Високопоставлений данський посадовець сказав: “Між Данією та США не було прямих переговорів щодо можливості надання США суверенних земельних ділянок”.
Відповідаючи на запитання про запропоновану угоду, адмірал Джузеппе Каво Драгоне, голова Військового комітету НАТО з Італії, у четвер заявив, що офіційні особи перебувають “на дуже ранній стадії” створення рамок для забезпечення безпеки Арктики та Гренландії.
Генерал Гринкевич сказав: “Ми ще не планували” спільні арктичні операції. Він додав: “Ми не отримали політичних вказівок щодо початку”.