Виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва висловила думку, що Україна може стати “економічним тигром Європи”, проте для цього слід відмовитися від дотування електроенергії та опалення. Економіст Юрій Корольчук роз’яснив, що це означатиме для громадян України.
Виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня в кулуарах Давосу проголосила, що Україна спроможна стати “економічним тигром Європи”, але для цього їй потрібно прискорити проведення реформ і поетапно відмовлятися від субсидування електроенергії та опалення. Вона також акцентувала увагу на необхідності більш справедливого розподілу податкового навантаження, ліквідації перешкод для приватного сектора, розв’язання проблеми дефіциту робочої сили та наближення вступу до ЄС як головного каталізатора економічного зростання.
Про те, що це матиме на увазі для українців на практиці та чи наважиться держава під час активних бойових дій зупиняти дотування, УНН поспілкувалися зі співзасновником Інституту енергетичних стратегій, фахівцем Юрієм Корольчуком.
Дотації, податки, трудові ресурси: чого саме МВФ вимагає від України після війни
Георгієва говорила про скасування дотування та електроенергію і теплопостачання в Давосі під час обговорення “Україна: на передовій майбутнього”, яке організував Фонд Віктора Пінчука в рамках Всесвітнього економічного форуму.
Серед головних незавершених справ держави вона назвала енергетичні та комунальні субсидії. Електроенергія та опалення все ще частково дотуються, і, за її словами, від цього потрібно поступово відмовлятися, враховуючи стан державних фінансів. Водночас, на думку керівниці МВФ, Україні варто працювати над більш збалансованим розподілом податкового тягаря, хоч це й нелегко.
Крісталіна Георгієва підкріпила думку прикладом Болгарії: там після краху комунізму ейфорію швидко змінила сувора дійсність, а відновлення економіки потребувало болісних рішень і жертв.
Окремо чиновниця наголосила, що офіційному Києву необхідно усувати перешкоди для розвитку приватного підприємництва.
Найбільш важливими факторами Георгієва визнала безпеку і наявність трудових ресурсів. Більше того: за її словами, під час недавньої зустрічі з бізнесом у Києві частина підприємців поставила проблему доступу до робочої сили навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних аспектах: стимулюванні повернення українців додому, зменшенні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.
Завершила виконавча директорка МВФ емоційним закликом “повірити в себе як у тигра” і показувати впевненість щодня: уникати внутрішніх чвар і покінчити з корупцією. Тоді, на її думку, успіх буде досяжним, хоча шлях буде непростим.
Сигнал від МВФ: субсидії як політичний індикатор післявоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява виконавчої директорки МВФ Крісталіни Георгієвої щодо необхідності позбутися дотування електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна рекомендація, а як чіткий політичний посил.
З точки зору Фонду, це питання стосується не тільки тарифів, а й перерозподілу бюджетного навантаження, зменшення соціальних витрат і зміни структури підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, коментуючи суть заяви, відкрито вказує: слова Георгієвої не є простими та мають під собою конкретний зміст, причому адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, президенту наступному, про те, що це потрібно припиняти.
Що саме мається на увазі під “дотуванням”
Перед тим, як почати розмову безпосередньо про можливе скасування дотування на енергоресурси в Україні, експерт наголошує.
Основна плутанина в обговоренні дотацій полягає в тому, що в публічному просторі цим терміном називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО, і різницю між ринковою ціною та тарифом для населення – зазначає він.
Юрій Корольчук визначає базове трактування, яке, на його погляд, мала на увазі очільниця МВФ: в першу чергу мова йде про так звану різницю в тарифах.
Йдеться про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, нижчий за нього
– каже він.
Фахівець наводить наочний приклад:
Коли є нібито ринковий тариф на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який сплачує українець 8 тисяч гривень. Відповідно, оцю різницю 4 тисячі гривень, її “Нафтогаз України” й оплачує
– пояснює Корольчук.
Подібну логіку, за його словами, застосовують і до електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ота пільгова ціна
– розрізняє Корольчук.
Перехресне дотування: масштаби зменшилися, але питання не зникло
Важливий момент: навіть якщо дотування зменшилося порівняно з довоєнними періодами, це не означає, що МВФ перестане чинити тиск на Україну з цього приводу.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10-15 років тому перехресне дотування становило приблизно 4 млрд доларів по ринку в Україні. Зараз же, за його оцінкою, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук наголошує, що у внутрішньому розумінні МВФ дотування може охоплювати ширший пакет: у тому числі також і субсидії, і пільги, і адресні житлові субсидії.
Європейський парадокс: їм можна, нам – ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук стверджує: в Європі уряди можуть надавати своїм громадянам пільги та дотації. Але в Україні це має всі шанси не спрацювати.
Для прикладу він наводить приклад Франції.
У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу. Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення
– ілюструє ситуацію Корольчук.
Ще один показовий кейс, який він згадує, це приклад Польщі.
У них є вугільний сектор дуже великий і Європа їх “тисне”. А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і дають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
– говорить експерт у галузі енергетики.
У підсумку Корольчук руйнує відомий міф про так званий “чистий ринок”
Немає цієї ринкової ціни, про яку нам часто говорять. Ну, немає
– підкреслює він.
На що МВФ реально тиснутиме: ПСО, пільги, коло отримувачів
З точки зору експерта, тиск Фонду буде спрямований у дві сторони:
- Перша – це згортання перехресного дотування (різниці між тарифом і ринком).
- Друга – скорочення кількості одержувачів субсидій і пільг. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ тиснутиме, щоб відмовлялися від перехресного дотування та скорочували далі одержувачів пільг і одержувачів субсидій. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015-2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово зменшували
– каже він.
Втім, післявоєнна соціальна реальність, за оцінкою співрозмовника УНН, може працювати у зворотному напрямку. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйони українців отримують субсидії та пільги, то через декілька років додасться ще мільйонів 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина – збільшення кількості ветеранів та людей з інвалідністю. Тому, на його думку, урізання дотування для нашої країни неминуче.
Найжорсткіша частина прогнозу фахівця стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.
Це посил стосовно військових… ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися однозначно
– наголошує експерт у галузі енергетики.
Фіскальний ефект: коли легше кошторису, але соціальна проблема не зникає
На питання про реальний бюджетний ефект співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені важко сказати. Однак визнає це буде менше навантаження на бюджет
– каже він.
Згідно з його логікою, вивільнені кошти держава зможе перенаправляти на інші потреби. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Проблема соціального характеру ніколи не зникне, а в разі урізання підтримки може породити армію тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами – ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут з’являється ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес та фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгостроковій перспективі.
Деградація і відсутність відбудови як “вузьке місце” енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що тарифна дискусія відбувається на тлі руйнування енергосистеми через удари рф. Фахівець описує ситуацію як втрату здатності до відновлення. Адже система фактично зруйнована та вже не буде такою, як була до війни.
Його прогноз щодо межі відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це
– ділиться своїм поглядом на проблему експерт.
Чи вирішать тарифи проблему інвестицій у енергосектор
Юрій Корольчук, заглиблюючись у проблему тарифів та дотування, визнає: тарифи на тепло і воду занижені й мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Фахівець наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість – гривень 50. І цього вистачає, щоб утримувати свою компанію
– каже він.
Питання інше: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки відремонтовувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть гроші, це буде брехня. Ніхто в світі коштом тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
– наголошує експерт.
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує “зелений тариф”, який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.
Тарифна тема як іспит на зрілість держави
Юрій Корольчук підкреслює: заява Георгієвої, якщо читати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реальністю суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення дотування у трактуванні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а тривалим процесом зі скороченням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальні потреби не зникають за наказом кредитора, а зруйнована енергосистема не відновлюється сама по собі.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, переформатовувати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Зауважимо, що в рамках EFF уряд зобов’язувався підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС – Україна і включає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.