Відповідальний заступник Міністра розвитку громад Сергій Деркач не бере до уваги відомості стосовно кандидата на очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського. Журналістські дослідження вказують на ймовірну загрозу держбезпеці через його минулу діяльність.
Відповідальний заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач не звертає уваги на факти, які, згідно з матеріалами журналістських розслідувань, свідчать про те, що колишня робота кандидата на посаду керівника Державіаслужби Ігоря Зелінського на керівних посадах у цьому органі могла завдати шкоди національній безпеці та систематично руйнувати транспортну авіацію держави, пише УНН.
Кандидат на посаду голови Державіаслужби
У грудні минулого року стало відомо, що Кабінет міністрів України розглядає Ігоря Зелінського як основного претендента на місце очільника Державіаслужби. До цього він обіймав посаду заступника голови цього авіарегулятора і був звільнений у лютому минулого року згідно з розпорядженням віцепремʼєра Олексія Кулеби.
Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаційного сектору характеризують період діяльності Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020–2025 роки), як час послідовного і навмисного знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося лише два, та й ті не перебувають у льотному стані.
Експерти зауважують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці літаки були виключені з українського реєстру і фактично перейшли під контроль росії. У цей час також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що, безсумнівно, є ослабленням обороноздатності країни.
Крім того, ще з 1990-х років можна було використовувати літаки Іл-76МД без додаткової бюрократії з їх переоформлення між різними установами, зокрема Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки очільника Державіаслужби, після звернень представників авіаційного сектору та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для застосування транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. В результаті використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковано. Крім того, це рішення призвело до простою літаків та додаткових витрат з бюджету на їх утримання, що є матеріальними збитками для держави.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна ввела санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Не дивлячись на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на основі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він узаконив використання документів компанії країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
Більше того, Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, які входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаційного сектору, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед дилемою: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
На думку юриста Дмитра Касьяненка, виявлені журналістами факти вказують на необхідність проведення розслідування правоохоронними органами.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат www.kasyanenko.com.ua Дмитро Касьяненко.
За його словами, дії колишніх посадовців Державіаслужби можуть кваліфікуватись за ст. 111-2 КК України (пособництво державі-агресору), якщо буде виявлений умисел та реальна допомога країні агресору, ст. 364 КК України (зловживання владою), за умови що рішення приймалось всупереч інтересам Державіаслужби, ст. 367 КК України (службова недбалість), якщо посадовці “не перевірили” санкційні обмеження та процедури.
Ігнорування очевидного
Відповідаючи на питання про те, чому Зелінського обрали кандидатом на посаду голови Державіаслужби профільний заступник міністра Сергій Деркач розповів журналістам, що шукали найкращого претендента.
“…Ми сьогодні саме опрацьовуємо всі кадрові рішення, щоб знайти найкращих кандидатів, які в нас мають досвід взагалі роботи в авіації, для того, щоб ми прийняли найкращі кадрові рішення”, – пояснив він, додавши, що з самим призначенням далі вирішуватиме вже Уряд.
Отже, стає зрозуміло, що навіть після публічного розголосу Сергій Деркач продовжує не звертати уваги на попередню діяльність Зелінського в Державіаслужбі, яка очевидно завдала значної шкоди обороноздатності нашої країни.
Той факт, що кандидатуру Зелінського просуває особисто шеф Деркача – віцепремʼєр Олексій Кулеба дає можливість зробити висновки, що порушення і надалі ігноруватимуться.
Примітно, що до роботи в міністерстві Сергій Деркач займав керівні посади у Національному агентстві з питань запобігання корупції, зокрема був заступником керівника апарату та очолював департамент запобігання і виявлення корупції. Саме цей досвід, згідно з логікою державного управління, мав би допомогти йому реагувати на ризики, що безпосередньо стосуються нацбезпеки та обороноздатності та швидко розрізняти лобізм “своїх” від справжніх спроб знайти хорошого керівника авіарегулятора.
Однак, у випадку з Ігорем Зелінським цього не сталося. Незважаючи на оприлюднені журналістські матеріали, які ставлять під сумнів рішення та дії посадовця у період його роботи в Державіаслужбі, профільний заступник міністра не ініціював ані службових перевірок, ані розслідувань.
Варто зазначити, УНН звернувся із запитом щодо спроб призначити Зелінського на посаду голови Державіаслужби до премʼєр-міністра Юлії Свириденко, але його перенаправили у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Відповіді редакція ще не отримала.
Крім того, УНН декілька разів звертався за коментарем до самого Зелінського, проте відповіді на запитання ми так і не отримали.