12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, заснований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день віддає шану українцям, які потерпіли за свої погляди, зокрема під час репресій 1972 року та сучасної російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, Україна відзначає День українського політв’язня. Ця традиція була започаткована у 1975 році в Мордовських таборах за ініціативи В’ячеслава Чорновола, котрий закликав чинити опір репресіям та жорстокості радянського режиму. З того часу в цей день щорічно згадують українців, які постраждали через свої політичні погляди та прагнення до свободи.
Деталі
А саме цього дня, 12 січня 1972 року, після різдвяних вертепів, почалася друга хвиля розгрому української інтелігенції, яка поклала край руху шістдесятників. Того року, впродовж декількох днів, у Києві та Львові були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець.
Подальша хвиля арештів настала у квітні-травні 1972 року. Загалом, у 1972-1974 роках було здійснено понад тисячу обшуків, затримано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні переконання.
Під час показу фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус та журналіст В’ячеслав Чорновіл у залі закликали встати на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під петицією протесту підписалися 140 присутніх.
За прагнення бути вільними кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років заслання – й вислані за межі України – до мордовії та пермської області росії, потім у Сибір та до Казахстану. Тих, кого режим боявся найбільше, відправили до психіатричних лікарень.
В цілому, боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні розпочалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Тільки за часів “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було заарештовано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти заарештували понад 20 представників української інтелігенції. Між ними – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традицію відзначення Дня українського політв’язня було започатковано в 1975 році за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав боротися з репресіями та жорстокістю радянського режиму. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени якої теж досить швидко потрапили під репресії.
Сучасна російська влада наслідує радянські методи боротьби з інакодумцями. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор проти українців та кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, здійснювати воєнні злочини, порушувати права і свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти неправомірно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.