Інтернет-ресурс StopOdrex, ініційований родичами померлих пацієнтів лікарні “Одрекс”, поновив свою діяльність після блокування. Хостинг-провайдер HOSTiQ висловив свої жаль та запропонував підтримку даній платформі.
Веб-сайт StopOdrex, заснований близькими покійних пацієнтів і людьми, котрі постраждали від терапії в приватній одеській лікарні “Одрекс”, відновив свою роботу після нетривалої зупинки. Про це повідомила одна із засновниць платформи, Христина Тоткайло, інформує УНН.
Ресурс StopOdrex знову в мережі та продовжує приймати звернення – як публічно, так і конфіденційно. І, за словами Христини, обсяг цих запитів і нових розповідей від колишніх клієнтів клініки та сімей померлих в Odrex збільшується щодня.
Ми не припиняємо збирати реальні випадки та нарікання людей, які постраждали від дій одеської клініки “Одрекс”. Надсилайте нам ваші розповіді – відкрито чи анонімно. Кожен голос має значення. Кожна оповідь важлива. Не дозволимо змусити нас мовчати!
– зазначила у Facebook Христина Тоткайло.
До того ж, після її публічного повідомлення про інцидент із блокуванням сайту з Христиною безпосередньо зв’язалися представники компанії, що надає послуги хостингу, HOSTiQ.
Вони роз’яснили, що технічне припинення функціонування домену було здійснено не за вказівкою HOSTiQ, а на рівні вищої інстанції інфраструктури – доменного реєстратора. У свою чергу, компанія HOSTiQ висловила співчуття потерпілим та запропонувала платформі StopOdrex допомогу у вигляді послуг хостингу.
Проте, як акцентувала Тоткайло, головним залишається інше: блокування сайту з історіями та скаргами людей відбулося саме після звернення компанії DIM MEDICINE LLC – власника прав на торгову марку. Цей факт, за її словами, підтверджено у відповіді хостинг-провайдера.
Тобто мотив блокування не зник і не змінився. Це була спроба припинити діяльність платформи, де рідні загиблих і постраждалі пацієнти відверто розповідають про свій досвід лікування. Офіційно – через процедури. Насправді – через зміст і незручну для лікарні правду
– підкреслила вона.
Активісти наголошують: StopOdrex є некомерційною та аполітичною ініціативою, створеною для публічної фіксації історій клієнтів, взаємної підтримки та контролю за ходом кримінальних розслідувань у рамках так званої “Справи Odrex”.
Згадаємо
У серпні 2024 року Христина Тоткайло дізналася, що у її батька онкологія. Родина проживає в Києві, тому спершу вони звернулися до лікарні “Феофанія”. Консиліум лікарів, за словами Христини, вирішив, що інтенсивна хіміотерапія у випадку її батька занадто ризикована і не повинна проводитися до радикального хірургічного втручання.
На консиліумі був присутній хірург Ігор Бєлоцерковський. Христина зазначає, що він особисто запропонував варіант терапії в одеській лікарні “Одрекс”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Саме там, за його словами, батькові Христини мали зберегти гортань і голос.
Це моя дружина. Вона кваліфікований спеціаліст. Їдь. Він телефонує їй і запитує, чи може вона прийняти такого клієнта. Вона відповідає: “так, без проблем, можу”. Але перед тим, як їхати, потрібно оплатити консультацію, не консультуючись. Я запитала: як так, я ж можу приїхати й проконсультуватися на місці? Він каже: ні, це треба робити заздалегідь, платити потрібно за повітря. Саме так мені й сказали
– ділиться спогадами Христина.
Вже тоді у жінки з’явилися сумніви, однак, за її словами, коли мова йде про життя дорогої людини – ти використовуєш будь-яку можливість.
У “Одрексі”, за словами Христини, запевнили, що “витягнуть” батька: призначили пʼятиденний курс хіміотерапії та запланували наступний. Чоловікові встановили гастростому (систему для харчування, яка потребувала постійного догляду ред.). Христина просила перевіряти та замінювати повʼязки, але, як вона стверджує, лікарі її не слухали: за пʼять днів лікування гастростому належним чином не оглядали. Пристрій витягли лише за дві години до виписки – коли в зоні гастростоми вже утворився наскрізний отвір, через який витікало все, що потрапляло в шлунок.
Повернувшись до Києва, вони зіткнулися з різким погіршенням стану батька. У нього почали відмовляти нирки, з’явилися виразки в роті. На повідомлення про це, запевняє Христина, помічниця лікарки Бєлоцерківської відповіла: “Сьогодні вихідний, телефонуйте в понеділок”.
Жінка розповідає, що намагалась дізнатися, що давали батькові для печінки, для нирок, на що почула від лікаря: “Навіщо ви задаєте подібні питання?”.
Христина впевнена, що в ситуації, коли навіть у київських лікарнях відмовлялися від такої хіміотерапії на цій стадії, призначення агресивного курсу в “Одрексі” було серйозною лікарською помилкою. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але врятувати батька не вдалося. Він помер.