Ірак досяг багатомільярдної домовленості з Туреччиною, здійснюючи обмін непереробленої нафти на зведення гребель та комплексів відновлення земель. Завданням цього є забезпечення країни водою внаслідок серйозного зменшення обсягів річок Тигр і Євфрат.
Ірак, який переживає найбільшу нестачу водних ресурсів за останнє століття, вимушений застосовувати свій основний ресурс – нафту – задля гарантування виживання держави. Через критичне зменшення рівня води в Тигрі та Євфраті Багдад підписав багатомільярдну угоду з Анкарою, яка фактично перетворює експорт неочищеної нафти в інструмент забезпечення водної безпеки. Про це інформує CNN, повідомляє УНН.
Деталі
Відповідно до угоди, турецькі компанії збудують в Іраку нові греблі та системи меліорації для збільшення ефективності використання водних ресурсів. Фінансування буде здійснюватися через спеціальний фонд, куди надходитимуть гроші від щоденного продажу погодженого обсягу іракської нафти.
Вперше є чіткий і обов’язковий механізм забезпечення стабільного водопостачання в Тигрі та Євфраті. Механізм зобов’язує обидві сторони підтримувати постійний потік води, виходячи з фактичних потреб Іраку в сільському господарстві, промисловості та споживанні населенням
– повідомив радник прем’єр-міністра Іраку Торхан аль-Муфті.
Дипломатичний успіх чи ризик для суверенітету?
Незважаючи на оптимізм урядовців, угода спричинила хвилю критики з боку експертів. Противники наголошують, що такий підхід робить Ірак надто залежним від Туреччини, яка контролює витоки річок.
Ми в Туреччині налаштовані підтримувати безпеку, прогрес і захищеність Іраку, і наша непохитна підтримка цього
– підкреслив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
У той же час, іракський політик Шурук Алабаячі висловила занепокоєння етичним аспектом питання, підкресливши, що вода є невід’ємним правом людини і не повинна бути об’єктом торгівлі, пов’язаним з прибутками від нафти. На її думку, угода з Туреччиною “відхиляється від міжнародно визнаних принципів водної дипломатії”.
Регіональний вплив
Для Туреччини ця угода має не тільки економічне, але і стратегічне значення. Крім посилення регіонального впливу, Анкара отримує стабільний доступ до нафти, яка за своїми властивостями подібна до російської.
Іракська нафта, яка за характеристиками аналогічна російській, стала закономірним замінником, що особливо важливо в контексті закликів Вашингтона зменшити енергетичну залежність від рф.