Дослідники запропонували нове тлумачення виникнення планет, схожих на Землю, де космічні частинки від вибухів наднових, а не безпосередній спалах, насичували первинну Сонячну систему радіоактивними компонентами. Цей спосіб дозволяє продукувати потрібні складові на безпечній відстані для протопланетного диска.
Нове наукове дослідження подає альтернативне роз’яснення щодо формування планет, аналогічних Землі: замість прямого впливу вибуху наднової, головну роль могли мати космічні промені, які насичували ранню Сонячну систему радіоактивними елементами на безпечній відстані для протопланетного диска. Про це інформує Phys Org, передає УНН.
Деталі
Тривалий час вважалося, що початкова Сонячна система отримувала короткоіснуючі радіоактивні елементи, зокрема алюміній-26, напряму від вибуху наднової неподалік. Розпад цих елементів нагрівав молоді планетезималі та сприяв втраті води та летких речовин, що було суттєвим для формування кам’янистих, відносно сухих планет, таких як Земля.
Проте такий розвиток подій вимагав досить специфічних умов і, відповідно, рідкісних. Наднова мала вибухнути на чітко визначеній відстані: досить близько, щоб доставити матеріал, але не надто, щоб зруйнувати протопланетний диск. Також, була необхідна сприятлива конфігурація для ефективного впровадження. Через це походження Землі виглядає як результат надзвичайно рідкісної події.
“Ванна космічних променів”
У новій праці, опублікованій у Science Advances, вчені запропонували інший механізм. Наднові є не тільки джерелами викидів матерії, але й потужними прискорювачами частинок. Їхні ударні хвилі генерують потоки космічних променів, які можуть розповсюджуватися далеко за межі уламків вибуху.
Згідно з твердженням дослідників, комп’ютерне моделювання показало, що коли космічні промені від наднової взаємодіють з протосонячним диском, вони здатні ініціювати ядерні реакції, які природним шляхом формують короткоіснуючі радіоактивні елементи, в тому числі алюміній-26. Необхідна їх кількість може виникати на відстанях близько одного парсека від наднової, типової для зоряних скупчень. На такій відстані диск залишається в безпеці.
Автори назвали цей процес “ванною космічних променів”. У цьому випадку Сонячній системі було досить просто сформуватися в одному зоряному скупченні з масивною зіркою, яка потім вибухнула як наднова, без унікального прямого потрапляння її викидів.
Що це значить для планет, подібних до Землі
Дослідники зауважують, що багато зірок, схожих на Сонце, народжуються в скупченнях, де є масивні зірки і, відповідно, наднові. Якщо “космічні променеві ванни” є поширеним явищем, то теплові умови, які сформували надра Землі, можуть бути звичайними, а не винятковими.
Разом з тим, вчені підкреслюють, що наднова не гарантує виникнення придатної для життя планети. Важливими залишаються й інші фактори, такі як тривалість існування диска та динаміка зоряного скупчення.
Нагадаємо
Міжнародна мережа попередження про астероїди IAWN відстежує міжзоряну комету 3I/ATLAS, яка наблизиться до Землі на 270 мільйонів кілометрів. Це спостереження є складовою кампанії з покращення вимірювання траєкторій комет і астероїдів.