Восени Сполучені Штати представили мирний план для України, що складався з 28 пунктів. The Wall Street Journal виділило п’ять ймовірних перепон для миру між російською федерацією та Україною.

Коли Сполучені Штати Америки восени запропонували свій мирний проєкт для України з 28 пунктів, керівники у Києві розгледіли ряд пасток, підготовлених Кремлем, про це повідомляє публікація The Wall Street Journal, інформує УНН.
Деталі
Документ, розроблений за участю росії, включав положення, які Україна ніколи не погодиться без додаткових гарантій безпеки – від відмови від частини території та організації миттєвих виборів до конституційного обов’язку не приєднуватися до НАТО. Експерти оцінили цю пропозицію як таку, що відповідає кінцевій меті росії – пануванню над всією територією України.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що всі “відкрито антиукраїнські” пункти були виключені з фінальної версії зміненого плану з 20 пунктів, але він ще далекий від завершення. За його словами, США планують поділитися останньою версією документів з російською стороною на цьому тижні.
WSJ визначило деякі з основних спірних питань:
- Земля. рф вимагає, щоб Україна вивела свої війська з територій у Донецькій області. Україна заявляє, що не має морального чи законного права їх віддавати, проте США чинили тиск на Україну, щоб вона виконала вимогу росії, маючи намір швидко завершити війну. Територіальний тупик демонструє, як росія використовує переговори для досягнення власних цілей, наполягаючи на дипломатичних поступках на землі під загрозою військової сили. Загострення уваги москви на болючому питанні землі спрямоване на те, щоб «зламати опонента», при цьому не розкриваючи своїх позицій щодо інших деталей, зазначив Ерік Чіарамелла, колишній співробітник Ради національної безпеки США. «росія продовжує наполягати на нереалістичних вимогах, які, на мою думку, критично знецінюють міжнародне право», – заявив Михайло Подоляк, радник Офісу Президента України.
- НАТО. Те, що путін називає «корінними причинами» конфлікту, залишалося незмінним протягом усієї війни, а саме: прозахідна орієнтація України та розширення Організації Північноатлантичного договору. Незважаючи на те, що Київ визнав, що США не очікують приєднання України до військового союзу, Зеленський відхилив вимоги, щоб країна відмовилася від свого обов’язкового прагнення приєднатися до безпекового блоку. Він назвав таку ідею обмеженням для України у плануванні власного майбутнього.
- Кількість збройних сил. Первинна пропозиція США також передбачала обмеження чисельності збройних сил України до 600 000 осіб. За словами Зеленського, цю цифру було змінено на 800 000, щоб вона відповідала поточній чисельності українських військових. Валерій Чалий, який обіймав посаду посла України в США в роки після агресії росії у 2014 році, зазначив, що питання про те, скільки військ має мати Україна, стосується не стільки військової специфіки, скільки обмежень в ухваленні рішень Україною. «Ми повинні розуміти… як протистояти спробам обмежити наш суверенітет. Ми самі визначимо, скільки нам потрібно і яка у нас модель», – сказав він під час панельної дискусії у грудні.
- Культура. Ще одним чутливим питанням у обговореннях є зусилля росії щодо повернення російськомовних ЗМІ та освіти в Україну після завершення війни. Захист прав російськомовного населення був одним з приводів для рішення москви щодо анексії Криму та таємного введення воєнізованих утворень в деякі частини Донецької та Луганської областей у 2014 році. «По-перше, вони прагнуть забрати в України все, що тільки можливо. По-друге, вони прагнуть дестабілізувати ситуацію в країні. По-третє, вони бажають відновити інструменти російського впливу. По-четверте, це просто російська пропаганда», – зазначив політолог Олексій Гарань.
- Атомна електростанція. Питання контролю над Запорізькою атомною електростанцією є ще однією перешкодою на переговорах. Київ вважає пропозицію США щодо розподілу контролю над найбільшою в Європі атомною електростанцією несправедливою. Зеленський заявив, що у плані не вистачає деталей щодо демілітаризації станції, фінансування її відновлення, забезпечення водопостачання та електропостачання, а також створення пристосованої для проживання території для працівників після окупації цього об’єкта росією.
