“Питання Odrex” виявилося визначальним індикатором системних проблем української медицини: недосконалого законодавства, браку чітких норм відповідальності та механізмів фахового контролю. Експерти і політики акцентують: без лікарського самоврядування та прозорих процедур оцінювання медичної допомоги – система не має шансів.
Українська система охорони здоров’я вже тривалий час знаходиться у стані часткового регулювання. Закони, які мали б однаково оберігати як медиків, так і пацієнтів, часто виявляються неефективними для обох сторін, пише УНН. У деяких випадках правові норми не надають лікарям зрозумілих правил і гарантій, в інших – залишають пацієнтів наодинці з наслідками лікарських помилок.
Однак, найбільшу небезпеку становить не тільки недосконалість законодавства, а й беззастережна підтримка лікарів, яка іноді переростає в свідоме приховування та виправдання серйозних медичних прорахунків колег. У подібній ситуації система фактично втрачає внутрішні важелі самоконтролю та професійної підзвітності.
За словами колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, існуюча модель управління медициною в Україні не забезпечує баланс між державним наглядом і професійною відповідальністю самих лікарів.
Сучасне законодавство та чинні механізми в медицині не забезпечують захист ні для лікарів, ні для пацієнтів. Це пов’язано з тим, що в нас досі діє стара система управління охороною здоров’я, успадкована з радянських часів. Так звана командно-адміністративна система, де за лікарську професію відповідають Міністерство охорони здоров’я, управління охорони здоров’я або департаменти на місцях та медичні установи. А самі лікарі не мають такого ефективного та перевіреного часом механізму, який існує в країнах, наприклад, Європи, і називається професійним самоврядуванням
– підкреслює головну проблему сучасної медицини Мусій.
Власне, відсутність професійного самоврядування, на думку екс-міністра, позбавляє медичну сферу інструментів внутрішньої оцінки дій лікарів і дієвого реагування на порушення стандартів.
З ним погоджується і народна депутатка України Оксана Дмитрієва. Як заступник голови Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, вона стверджує, що в Україні не вистачає чітких процедур отримання доступу до медичної документації, незалежних експертиз, прозорих механізмів оцінки медичної допомоги та відсутній збалансований розподіл відповідальності між лікарем, закладом і власниками.
Окремі гучні випадки в медицині вкотре демонструють, що нам потрібні зрозумілі, передбачувані та єдині правила, які одночасно захищають і пацієнта, і лікаря. Коли виникають конфлікти, громадськість прагне зрозуміти: чи була надана якісна допомога, чи правильно проведено розслідування, хто несе відповідальність і які будуть зроблені висновки. Але на сьогодні в українському законодавстві не вистачає механізмів, які гарантують прозорість і справедливість у таких ситуаціях
– зазначила Оксана Дмитрієва.
За її словами, українське законодавство не містить чіткого визначення, що таке медичний інцидент, у яких випадках йдеться про кримінально карану халатність, а коли – про клінічну помилку, яка потребує експертного аналізу, а не покарання. Дмитрієва оголосила про законодавчі зміни, які, за задумом, захищатимуть права пацієнтів, забезпечуватимуть об’єктивну та професійну оцінку дій лікарів, мінімізують необґрунтовану криміналізацію медичної практики, формуватимуть культуру безпеки пацієнта та відкритості в медичних установах.
Ми повинні зробити цей крок – і перейти від реагування на скандали – до системного вирішення проблеми, яке буде корисним і для людей, і для медичної спільноти
– підкреслила нардеп.
Смерть пацієнта і підозра двом лікарям
Одним із найбільш показових прикладів стала смерть одеського бізнесмена Аднана Ківана – випадок, який ліг в основу так званої “Справи Odrex” і став початком широкого суспільного обговорення.
Відомо, що протягом останніх шести місяців свого життя Аднан Ківан лікувався саме в клініці “Одрекс”. Його лікуванням займалася онкологиня Марина Бєлоцерковська, яка, за інформацією редакції УНН, підтримувала зв’язок із сім’єю пацієнта та надавала рекомендації щодо подальшої терапії.
Марина Бєлоцерковська, онколог
Оперативне втручання, натомість, здійснював хірург Віктор Русаков – давній приятель родини Ківанів. За даними журналістки Зої Казанжи, за життя Аднан Ківан подарував Русакову квартиру з ремонтом у новому житловому комплексі та автомобіль Lexus. Проте це не завадило самому Русакову після смерті свого пацієнта, запевняти, що він не мав жодного стосунку до його лікування.
Віталій Русаков, хірург
Обом лікарям висунуто підозру у кримінальному провадженні щодо смерті Аднана Ківана. Медикам інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта (ч.1 ст.140 КК України). На даний момент і Русаков, і Бєлоцерковська відсторонені від медичної практики та перебувають під запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту, з зобов’язанням носити електронні браслети.
Також відомо, що після смерті Аднана Ківана, онколога Марину Белоцерковську досить швидко звільнили з одеської клініки. І, як повідомляють власні джерела редакції УНН, Odrex на цьому не зупинився – під скорочення потрапила частина медичного персоналу, який був залучений до лікування Аднана Ківана.
Висновки слідства: прямий причинно-наслідковий зв’язок
Слідство вважає, що під час надання медичної допомоги Аднану Ківану медики допустили суттєві помилки, внаслідок яких у пацієнта розвинувся сепсис, що на тлі онкологічного процесу спричинив смерть.
Як зазначають в Офісі Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчі, посилаючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів стали причиною смерті пацієнта. Як показала комісійна судово-медична експертиза, під час надання медичної допомоги не було забезпечено належної реакції на ознаки ускладнення та вжито необхідних заходів для його своєчасного лікування. Експерти дійшли висновку, що лікарська помилка, неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них мають прямий причинно-наслідковий зв’язок із настанням смерті пацієнта
– йдеться у повідомленні ОГП.
Антибіотики, сепсис і протипоказані процедури
Як стало відомо, хірург Віктор Русаков не призначив пацієнту Аднану Ківану обов’язкову післяопераційну антибактеріальну терапію, що є загальновизнаним стандартом профілактики інфекційних ускладнень після хірургічних втручань.
Відсутність своєчасного призначення антибіотиків могла спричинити неконтрольований розвиток інфекційного процесу, який згодом ускладнився генералізованою інфекційною реакцією організму – сепсисом.
Крім того, лікарі могли проводити медичні процедури, які на той момент були протипоказані пацієнту, з огляду на стан його здоров’я, зокрема яскраво виражені ознаки системного запального процесу.
Коли лікарська солідарність стає співучастю
Незважаючи на серйозність звинувачень, Русаков отримав широку публічну підтримку з боку частини медичної спільноти. Втім, експерти застерігають: сліпий захист конкретного лікаря без аналізу фактів і медичних стандартів не тільки не допомагає системі, а й підриває довіру до професії.
На думку колишнього міністра охорони здоров’я України Олега Мусія, вихід із цієї ситуації можливий лише за умови створення в Україні повноцінного лікарського самоврядування, яке дозволило б професії самостійно реагувати на порушення стандартів і морально-етичних норм.
В лікарському контексті це професійне лікарське самоврядування в Україні, яке здійснює управління системою охорони здоров’я разом із державою. Держава відповідає за державні питання, а за професійні – відповідає своя професійна корпоративна організація лікарського самоврядування. І разом вони керують системою, тоді ця система є збалансованою, і від цього виграють не тільки лікарі, а й пацієнти, тому що є апеляційний орган. На сьогодні, на жаль, такого механізму у нас немає
– констатує Мусій.
Без реального контролю, професійної відповідальності та чесного саморегулювання медицина ризикує втратити головне – довіру пацієнта. Адже “лікарський халат” не може бути індульгенцією від відповідальності за втрачене людське життя через недбалість чи помилки.
“Справа Odrex” як симптом системної хвороби галузі
Смерть Аднана Ківана стала центральним епізодом “Справи Odrex” – історії, яка виходить далеко за межі однієї трагедії, спричиненої можливою лікарською халатністю. Родичі загиблого та інші пацієнти клініки наполягають на повному та неупередженому розслідуванні, заявляючи про численні випадки можливих медичних порушень у приватній лікарні.
Саме тому дедалі більше підтримки здобуває громадський рух Stop Odrex, який закликає не замовчувати проблему, а публічно ділитися власними історіями, пов’язаними з лікуванням у приватній одеській клініці “Одрекс”.
Колишні пацієнти клініки та родичі тих, хто помер після лікування там, створили сайт Stop Odrex, на якому зібрані історії постраждалих та публікуються новини щодо перебігу кримінальних справ проти клініки “Одрекс”. Крім того, на сайті можна розповісти власну історію, пов’язану з лікуванням в Odrex: анонімно або відкрито; з дозволом на публікацію історії на сайті та в ЗМІ і без.
Рідні померлих пацієнтів Odrex також записали відеозвернення до правоохоронних органів та влади. Вони просять забезпечити чесне та прозоре слідство, а також закликають до справедливості. Адже, за їхніми словами, звичайним громадянам України складно протистояти приватній клініці, яка має підтримку МОЗ та значні фінансові ресурси. Завдяки яким може залучати дорогих адвокатів та проводити медійні кампанії для покращення іміджу.