-
Руслан Кисляк
журналіст
Розмір середньої пенсії у Польщі становить приблизно 700 євро. Цей показник значною мірою залежить від великої кількості чинників. Однак у будь-якому випадку ці суми є відчутно більшими за середню пенсію в Україні, яка становить 6345 гривень, тобто близько 130 євро. І річ не тільки в тому, що польська економіка є сильнішою за українську та на території цієї держави відсутня війна. Великою мірою це зумовлено тим, як збудована пенсійна структура країни.
Тож як саме організована ця система? Які її сильні та слабкі сторони, чим вона різниться від моделей пенсійного забезпечення інших держав Європи та України, що очікує на польських пенсіонерів у майбутньому та на що можуть розраховувати українські переселенці похилого віку в цій країні? І найважливіше — які висновки Україна повинна винести з польського досвіду для успішного формування власної дієвої пенсійної системи, — про все це читайте в статті Delo.ua
Особливості пенсійноїконструкції Польщі
Пенсійна конструкція Польщі, як і більшості держав Європи, має три ланки. Перша ланка — загальнообов’язкове державне пенсійне забезпеченнясолідарного типу. Наймані співробітники, працедавці та підприємці здійснюють обов’язкові внески до державного пенсійного фонду, з якого виплачуються пенсії теперішнім пенсіонерам. Питаннями загальнообов’язкового державного соціального забезпечення займається Управління соціального страхування (Zakład UbezpieczeńSpołecznych, ZUS).
Обсяг пенсійних відрахувань визначається у відсотковому співвідношенні від розміру заробітної плати до утримань. У 2024 році пенсійний платіж становив 19,52% від основи нарахування внесків, з яких 9,76 % оплачує працівник, та 9,76% — працедавець.
Також у Польщі успішно функціонує друга ланка пенсійноїсистеми — обов’язкове накопичувальне пенсійне страхування. Воно складається з двох компонентів: відкриті пенсійні фонди (OFE) та допоміжний рахунок у ZUS. Відкритими пенсійними фондами управляють приватні пенсійні установи (PTE).
Цю модель другого рівня ввели наприкінці 1990-х і вона вирізняла Польщу серед багатьох інших європейських держав того часу. Незважаючи на те, що згодом її реформували (частину накопичень повернули назад до ZUS, а участь зробили добровільною), принцип поєднання солідарної та накопичувальної пенсії залишився.
Обов’язкове накопичувальне страхування передбачає пенсійні відрахування в розмірі 7,3 % від заробітної плати. Ці гроші надходять до OFE або на допоміжний рахунок у ZUS. На відміну від коштів із першої ланки, накопичена сума підлягає виплаті, приміром, дітям застрахованої особи в разі її смерті.
Третя ланка — добровільні приватні заощадження(індивідуальні пенсійні рахунки, корпоративні пенсійні програми тощо). Ця ланка охоплює п’ять різних програм.
Крім того, у Польщі наявні особливі пенсійні моделі: фермерський фонд (KRUS) для селян, з преференційними умовами, та пенсійні системи силових відомств (армія, поліція, судді тощо), які забезпечуються з бюджету. Це робить польську систему комплексною, але гнучкою — кожна категорія має власні правила, зауважує Іван Хомич, керівний адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича.
У чому відмінності від інших країн Європи
Чимало європейських держав внесли зміни до пенсійних систем у напрямку збільшення пенсійного віку та розвитку накопичувальних елементів. Польща відрізняється тим, що однією з перших у Східній Європі запровадила обов’язковий накопичувальний рівень ще у 1999 році. Разом з тим, на відміну від західноєвропейських сусідів, Польща декілька років тому зменшила пенсійний вік. Наразі він становить 65 років для чоловіків та 60 для жінок. Раніше планувалося збільшення до 67 років для обох статей, проте під впливом соціуму від ініціативи відмовились.
Специфікою польської пенсійної системи є окремий фермерський фонд. Приблизно 10% польських пенсіонерів — селяни, які сплачують менші внески та отримують менші пенсії, а різницю компенсує держава. Більшість держав ЄС не мають настільки відокремленої аграрної системи.
У порівнянні з Україною
На цьому тлі українська пенсійна система досі фактично однорівнева. Існує лише солідарний рівень, коли пенсії фінансуються з поточних відрахувань працюючих до Пенсійного фонду. Накопичувальний рівень в Україні лише в проєкті — нормативна база затверджена, але повноцінно не запущена. Добровільні пенсійні фонди наявні, проте їхня роль незначна. Учасниками недержавних пенсійних фондів в Україні є 887 тис. осіб (це менше 8% від працездатного населення), однак активними вкладниками таких фондів є лише 89 тис. осіб, подає промовисту статистику директор з управління локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.
Таким чином, головна різниця між нашими пенсійними системами: у Польщі пенсійний дохід формується з декількох джерел (солідарна пенсія, обов’язкові чи добровільні заощадження, державні доплати), в той час як в Україні — переважно з єдиного джерела (державний Пенсійний фонд).
Ще одна важлива відмінність — умови виходу на пенсію. У Польщі страховий стаж жінок для виходу на пенсію у 60 років має становити 20 років, для чоловіків — 25 років для виходу на пенсію у 65-річному віці.
В Україні пенсійний вік становить фактично 60 років для обох статей, проте мінімальний стаж кожного року збільшується (у 2023 році — 30 років, надалі — до 35), і за недостатнього стажу пенсія призначається пізніше — у 63 або 65 років.
Позитивні танегативні сторони пенсійної системи Польщі
Переваги
Різноманітність рівнів і стабільність. Комбінація солідарної системи та накопичень збільшує надійність: якщо економіка зростає повільно, частково допомагають інвестиційні прибутки, і навпаки. Це знижує ризики для пенсіонерів.
Українська ж система однорідна, тому цілком залежить від поточних надходжень ЄСВ та стану державного бюджету.
Пряма залежність розміру пенсії від внесків. У Польщі використовується формула розрахунку пенсії на основі індивідуального пенсійного капіталу: суму внесених коштів (проіндексованих) ділять на очікувану тривалість життя після виходу на пенсію. Це заохочує громадян працювати довше та більше отримувати офіційно, адже кожний додатковий рік роботи збільшує виплату.
В Україні обсяг пенсії також залежить від стажу та заробітку, проте формула менш прозора і тривалий час була прив’язана до середньої заробітної плати по країні, а не до персонального рахунку.
Мінімальна пенсія та доплати. Держава гарантує мінімальну пенсію. Станом на початок 2025 року вона становила 1884,61 злотих брутто (1715 злотих на руки). Якщо розрахована за внесками пенсія менша, держава здійснює доплату до цього мінімуму. Окрім того, останніми роками усі пенсіонери щорічно отримують 13-ту пенсію (зафіксована додаткова виплата), а пенсіонери з низькими прибутками — ще й 14-ту пенсію (додаткова допомога, розмір якої зменшується для тих, чиї основні виплати перевищують поріг 2900 зл). Ці заходи суттєво підтримують рівень життя літніх людей.
В Україні найменша пенсія значно нижча (близько 2361 грн на 2025 рік) та теж гарантується державою, проте реальний прожитковий мінімум вона не покриває. Додаткових “13-х” виплат в Україні не існує, хіба що разові індексації.
Недоліки
Фінансове навантаження на бюджет. Наявність окремих пільгових пенсійних систем (фермерської, силових відомств) означає, що значна частина пенсійних виплат дотується з державного бюджету. Фонд KRUS (пенсії для селян) охоплює близько 10% пенсіонерів, проте на нього припадає лише 7% витрат — пенсії там низькі, тому різницю доплачує держава.
В Україні схожа ситуація — Пенсійний фонд постійно має потребу в дотаціях (дефіцит покривається з бюджету), проте причина трохи інша: дисбаланс між кількістю платників внесків та пенсіонерів.
Невеликий пенсійний вік жінок. Хоча для громадян це виглядає перевагою, з погляду системи — це недолік. Жінки в Польщі в середньому живуть 22 роки після виходу на пенсію за очікуваної тривалості життя близько 82 років. Це створює гендерний розрив: середня пенсія жінок 2793 зл, (в той час як у чоловіків 4103 зл) — це майже на 30% менше через коротший період внесення коштів.
В Україні пенсійний вік для жінок поступово підвищили до рівня чоловіків, що зменшує цю диспропорцію.
Пенсії “силовиків” та дочасний вихід певних категорій. У Польщі цивільні громадяни не мають права достроково вийти на пенсію, за винятком випадків інвалідності. Натомість військовослужбовці, поліцейські та інші силовики мають право на пенсію за вислугою років — часто після 25 років служби, незалежно від віку. Це зумовлює ситуацію, коли частина чоловіків стає пенсіонерами у 40–50 років.
В Україні подібні пільги історично були ще більшими (масовий вихід на пенсію в 45–50 років у військових, поліції, шахтарів, пільговиків за списками тощо), що призвело до того, що середній фактичний вік виходу на пенсію становив близько 55 років. Обидві держави поступово намагаються обмежити такі привілеї, проте в Україні це питання є більш актуальним.
Нестабільність правил. Польська пенсійна система зазнавала частих змін: запровадження накопичувального рівня, потім його часткова націоналізація, зміни пенсійного віку тощо. Це підірвало довіру частини населення до приватних фондів, велика кількість поляків припинила робити внески до OFE після реформ 2014 року.
В Україні також вистачало непослідовності — ставка ЄСВ змінювалася (була 37%, потім зменшена до 22% ), умови індексації пенсій переглядались, що ускладнює громадянам планування майбутньої пенсії. Стабільність і прогнозованість правил — важливий фактор успіху пенсійної реформи, якого поки що не вистачає в обох країнах.
Співвідношенняпрацюючих та пенсіонерів
Стійкість пенсійної системи значною мірою визначається співвідношенням між обсягом тих, хто сплачує внески, та тих, хто отримує пенсії. У Польщі наразі ситуація відносно краща, ніж в Україні, проте теж погіршується під впливом старіння соціуму, зауважує Іван Хомич.
Поточна ситуація в Польщі. За відомостями на 2022 рік на одного пенсіонера в Польщі припадало приблизно 1,7 працюючих. Для порівняння, у 2000 році цей показник дорівнював близько 2 працюючих на 1 пенсіонера. Однак після 2017 року, коли пенсійний вік зменшили, число пенсіонерів різко зросло — до системи додалося багато жінок 60–61 років та чоловіків 65–66 років, які за попереднім законом ще б працювали. Це зменшило частку працюючих.
Динаміка та прогноз для Польщі. У наступні 10–15 років очікується подальше старіння соціуму. Кількість людей, віком понад 65 років, зростатиме (з 7,3 млн у 2020 до понад 10 млн у 2040-му) на тлі скорочення чисельності населення працездатного віку.
За прогнозами, співвідношення чисельності працюючих до пенсіонерів знизиться до 1,5:1 у 2030 році та 1,3:1 до середини сторіччя. Це означає, що навантаження на кожного працюючого збільшиться — йому доведеться відраховувати більше коштів на утримання пенсіонерів, або ж потрібні додаткові джерела фінансування, констатує Іван Хомич.
Польща вже зараз планує кроки для пом’якшення ситуації: стимулює народжуваність (програми підтримки сімей), залучає іммігрантів до роботи (станом на 2024 рік понад 1,16 млн іноземців сплачували внески в ZUS, значну частину з них становлять українці), а також заохочує пізніший вихід на пенсію. Проте без підняття пенсійного віку чи інших радикальних реформ утримати баланс буде складно.
Ситуація в Україні. В Україні демографічна картина є критичною: приблизно 0,9 працюючих припадає на 1 пенсіонера. За даними Пенсійного фонду, на початок 2024 року в країні налічувалося 10,517 млн пенсіонерів, в той час як платників ЄСВ (за оцінками Мінсоцполітики) — близько 9,5 млн.
Історично в СРСР та в перші роки незалежності України співвідношення було 2:1, проте через низьку народжуваність, масову еміграцію молоді та щедру систему ранніх пенсій (в 90-ті багато людей дочасно вийшли на пенсію) цей баланс різко погіршився.
Російська агресія з 2014 року і особливо повномасштабна війна 2022 року ще більше ускладнили демографічну ситуацію — мільйони працездатних виїхали за кордон, частина загинула чи отримала інвалідність, в той час як кількість пенсіонерів зменшилась не так відчутно (на 171 тис. за 2023 рік).
Фото: ukrposhta.ua
В результаті навантаження на бюджет Пенсійного фонду є колосальним: власні надходження фонду покривають лише близько 50% потреб, інше надає державний бюджет.
Водночас, зауважує співрозмовник видання, останніми роками Пенсійний фонд функціонує без дефіциту, навіть з певним профіцитом. Це пов’язано з відносно високим грошовим забезпеченням мобілізованих до лав Збройних сил громадян, яких налічується більше 1 млн. Саме відрахування внесків у Пенсійний фонд з грошового забезпечення військових вирівняло платіжний баланс в системі солідарного пенсійного страхування в Україні після 2022 року. Але після демобілізації може виникнути різкий дефіцит Пенсійного фонду.
Перспективи для України. Без реформ до 2030-х років співвідношення може ще погіршитись — покоління “бебі-буму” 1960-х вийде на пенсію, в той час як молодь 1990-х, якої народилося мало, не забезпечить приросту чисельності працюючих. Прогнози ООН показують, що частка людей 65+ в Україні зросте з нинішніх 17% населення до 22% у 2030, і далі — більше.
Щоб уникнути краху, Україна повинна вживати заходів: виводити з тіні зайнятість, стимулювати створення нових робочих місць, можливо, поступово збільшувати пенсійний вік, особливо якщо зростатиме тривалість життя.
Вже зараз закон передбачає підвищення мінімального стажу для виходу на пенсію — фактично це приховане збільшення пенсійного віку. Також розглядається запровадження обов’язкового накопичувального рівня, що в майбутньому дозволить частково зменшити залежність солідарного рівня від демографії.
Середній обсягпенсії
Польща
Середня пенсія за віком у Польщі на початок 2023 року становила близько 3 312 зл брутто, або близько 2 700 зл “на руки” після оподаткування, що на даний момент еквівалентно 31 тис. грн. До кінця 2024 року, після індексації, ця цифра збільшилася до 3 790 зл брутто.
Пенсії в Польщі індексуються кожного року на відсоток інфляції плюс частково на реальний ріст заробітних плат. Тож купівельна спроможність пенсіонерів загалом підтримується. Обсяг конкретної пенсії залежить від: розміру сплачених внесків за усі роки (чим вища офіційна заробітна плата та довший стаж, тим більший “пенсійний капітал”), віку виходу (чим пізніше вийшов, тим менше місяців очікуваної виплати, а, отже, більший щомісячний розмір) та індексації капіталу.
За формулою, накопичені внески ділять на так званий “коефіцієнт тривалості життя” — кількість місяців, які в середньому людина проживе на пенсії. Наприклад, якщо 65-річному чоловікові статистично залишилося жити 220 місяців, то його капітал ділиться на 220. Такий підхід називають системою умовних індивідуальних рахунків (NDC) — він забезпечує фінансову збалансованість та заохочує продовжувати працювати, зазначає Іван Хомич.
Окрім основної виплати, чимало польських пенсіонерів отримують надбавки: за стаж понад 50 років шлюбу (так звані “пенсії вдівця/вдови”), надбавку доглядаючим за літніми людьми, а також згадані 13-ту та 14-ту пенсії раз на рік.
Україна
Середній обсяг пенсії в Україні набагато нижчий. Станом на 1 березня 2025 року він становив 6 345 грн (близько 130 євро). Це майже в п’ять разів менше, ніж у Польщі.
Формула розрахунку пенсії в Україні інша: береться середня заробітна плата по країні за останні три роки (на 2025 рік це близько 15 тис. грн), множиться на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати людини (співвідношення її заробітку до середнього по країні) та на коефіцієнт стажу (1% за кожен рік стажу).
Наприклад, якщо людина відпрацювала 35 років із заробітною платою на рівні середньої, її пенсія буде близько 35% від середньої заробітної плати по країні. Цей показник називають коефіцієнтом заміщення; в Україні він досить низький — близько 30-40%.
На величину пенсії також впливають надбавки (за понаднормовий стаж +1% за кожен рік понад необхідний; за особливі заслуги; іншим категоріям) та індексація — щороку у березні уряд переглядає виплати з урахуванням інфляції. 2025 року пенсії проіндексовано на 11,5 %. Проте через високу інфляцію останніх років реальна купівельна спроможність українських пенсій лише повертається на рівень довоєнного 2022 року.
Значний розрив між середньою пенсією в Україні та Польщі пояснюється не тільки економічною різницею країн, а й тим, що українці формально сплачують менший внесок на пенсію (22% від заробітної плати проти 20% + 7,77% у Польщі ) та мають набагато більше пенсіонерів на одного працюючого.
Яка купівельнаспроможність пенсій
Польща
Польща — держава ЄС, де ціни на продукти, товари та послуги близькі до загальноєвропейських. Проте навіть з урахуванням цього польські пенсіонери в середньому живуть заможніше, ніж українські. Середня пенсія 3300 зл — це приблизно 50% від середньої заробітної плати по країні. За даними Головного управління статистики Польщі, середня пенсія приблизно дорівнює соціальному мінімуму для пенсіонера (вартість “кошика” основних товарів для нормального життя) та вдвічі перевищує мінімум виживання (абсолютний прожитковий мінімум). Це означає, що типовому пенсіонеру вистачає