© Getty Images
Юлія Мельничук
Війна не закінчиться завтра. І це погана новина. Війна споживатиме матеріальні та людські ресурси навіть після припинення стрілянини. Це очевидно. Війна означає втрачені життя, понівечені тіла та душі. Але тепер війна також є частиною нашого повсякденного життя.
…Нещодавно мій син сказав: «Я мобілізуюся, буду оператором БПЛА». Сльози, стрибок тиску, а потім – суцільна тривога вдень і вночі. Він мене заспокоює, каже, що колектив чудовий, робота цікава, але спати колись – людей не вистачає.
Щоб забезпечити достатню кількість людей, є два інструменти: Центральний Комітет і вербувальники. Вони виконують одне завдання, яке називається «мобілізація», але різними методами. Перші намагаються забезпечити кількість і «підстромити» всіх. Вербувальники також зацікавлені в якості. Хлопці, яких ще не мобілізували, мають можливість вибрати: «бусик» чи вербувальник. Це страшно, але такі реалії війни.
Про альтернативу «бусику» ми поговорили з начальником вербувальної частини 14-го окремого полку БПЛА Військ безпілотних систем Юрієм, позивний Авіс. Звісно, він розповідав лише про світлу сторону служби у військовій частині, яку він представляє, але не буває світла без тіні.
Фото надано респондентами
Щоб почути різні думки, ми також поспілкувалися з начальником пункту управління артилерійською розвідкою підрозділу БПА 15-ї окремої артилерійської розвідувальної бригади «Чорний ліс» з позивним «Северин».
Фото надано респондентами
— Панове, CCC та рекрутинг: чи є різниця в якості хлопців, які звертаються до вас через ці канали? Чи можете ви порівняти?
Авіс: — Можливо, бо ми робимо одне й те саме. ТКК займається комплектуванням Збройних Сил України, ми займаємося комплектуванням Збройних Сил України. Але в нас принципово різні виміри існування. Ми орієнтовані на якість, а ТКК — на кількість. Це перша відмінність. Друга, ключова — це складність бойових завдань, які ми виконуємо. Ми належимо до Військ безпілотних систем. Наша зброя — це безпілотні авіаційні комплекси. Ключова спеціалізація — виконання бойових завдань на оперативно-тактичній глибині (100–200 кілометрів у тилу ворога) та в глибокому тилу ворога (1000 кілометрів і більше). Наші підрозділи БПЛА знищують ворожі системи ППО, радіолокаційні станції, штаби та склади, ми знищуємо арсенали, аеродроми, нафтопереробні заводи та фабрики ворожого військово-промислового комплексу. Це зброя, яка знаходиться на передовій технологічного розвитку, тому нам потрібні дуже досвідчені, кваліфіковані та надійні фахівці на всі наші посади. Кваліфікація наших новобранців — це те, що ми цінуємо найбільше. Ми працюємо, спілкуємося та залучаємо лише волонтерів. Для ЦКК показник ефективності дещо інший. Для них важливо укомплектувати певні бойові підрозділи, і вони зосереджуються на посадах, де кваліфікація не має значення.
Северин : — Деякий час я займався набором людей до підрозділу. Ми набираємо добровольців через резюме, співбесіди та рекомендації з весни 2022 року. На той час це був один з небагатьох експериментів у Збройних Силах, і він показав чудові результати. Адекватне середовище дозволило нам ефективно виконувати низку завдань — швидко освоювати дуже складні безпілотні авіаційні системи, щороку подвоюватися як за кількістю людей, так і за кількістю уражених цілей. Ми навіть отримали власне обладнання, бо дуже довго після вторгнення держава забезпечувала лише стрілецькою зброєю, паливом та їжею. Все інше — кошти, підприємства, власні кошти. Однак останнім часом ситуація докорінно змінилася, і це радує.
Ми відмовилися від набору з ЦВК, але потік добровольців за останній рік значно зменшився, а основний канал набору — рекомендації бійців підрозділу — майже відсутній. Ті, хто розуміє важливість вступу до Збройних Сил, вже визначилися. Ті, хто тікає, продовжуватимуть це робити.
— З яких спеціальностей у вас є конкурси?
Авіс: — Ми розділяємо всі вакансії, які у нас є, на три блоки. Перший — це підрозділи БПЛА. А тут, відповідно, — зовнішній пілот, дешифратор, аналітик, технік-вибухотехнік, водій, медик. Наступний блок — це підрозділи забезпечення. Це найважливіша частина нашого підрозділу, як і будь-якого іншого у Збройних Силах. На посади в підрозділі забезпечення потрібно найбільше людей: діловод, бухгалтер, зв'язківник, електрик, водій, медик, сапер та інші. І третій блок — інженерно-технічний. Технології є вирішальною складовою нашої бойової роботи. Інженер-електронік, інженер-конструктор, інженер 3D-моделювання, радіоінженер — на ці посади потрібні суперспеціалісти. Саме на ці посади ми шукаємо дуже висококваліфікованих людей і пропонуємо їм роботу у Збройних Силах за їхньою цивільною спеціальністю.
Міністерство оборони назвало найпопулярніші спеціальності, які обирають українці у пунктах набору до Збройних сил України
Северин: — У нас давно не було конкурсу. Черги закінчилися ще у 2022 році. Незважаючи на те, що нам вдалося залучити мотивованих та розумних людей з високою якістю, ця робота підходить не всім. Завдяки дослідженням ми виявили, що геймери часто є хорошими пілотами. Їхній мозок звик до ігрової механіки, тому вони швидше адаптуються та опановують системи взаємодії з досить складними комплексами. Тож основні вимоги — це достатній загальний рівень, комп’ютерна грамотність та внутрішня мотивація. Решту ми навчимо.
— Яка мотивація волонтерів звертатися до вас? Захист Батьківщини — це само собою зрозуміло. Чи важлива матеріальна складова?
Авіс: — Матеріальна складова в контексті мотивації для нас не головна. Якщо для вас ключовою мотивацією є гроші, то, можливо, вам варто пошукати якийсь інший підрозділ, наприклад, у механізованій бригаді, де високі виплати бойовому складу. У нас фінансове забезпечення, скажімо так, нормальне — кожен отримує від 50 тисяч гривень.
Северин: — Кожні півроку ми проводимо велике внутрішнє опитування щодо стану справ, безпеки, навчання, командного рейтингу, проблем та сильних сторін підрозділу. Один із блоків питань стосується мотивації. Захист своєї родини та країни — це головний внутрішній двигун. Однак останнім часом матеріальна мотивація набуває значення. Як волонтер, я не буду це коментувати, просто залишу це як сухий факт.
— Пропозицію стати волонтером можна сприйняти як запрошення швидко померти…
Авіс: — «Швидко помри» — це точно не про нас. Сьогодні, зокрема на рівні Збройних Сил України, вже багато створено та налаштовано, щоб люди, які зараз вступають, підходили до бойових завдань максимально підготовленими. Це, наприклад, збільшення тривалості базової загальновійськової підготовки. Раніше це було 30 днів, а з осені минулого року стало 45–50. Є додатковий термін навчання для операторів безпілотників та саперів. Інші — це підрозділи забезпечення, інженери. Це військовослужбовці, які безпосередньо не займаються бойовою роботою, але їхня кількість значно більша, ніж у підрозділах БПЛА. Співвідношення приблизно 30 до 70 у відсотках.
Северин: — Це війна, і в ній гинуть люди. Однак «швидка смерть» — це медійна бульбашка. Позиція командування підрозділу має велике значення. Якщо все робити правильно та професійно, ризики значно знижуються. Ми надзвичайно серйозно ставимося до питання порятунку людей, виділяємо на це ресурси та будуємо систему безпеки. Це не просто претензійні слова, а один із справжніх пріоритетів, бо є розуміння, що ми можемо відносно швидко замінити будь-яку техніку, а от кваліфікований екіпаж — ні. Ми маємо певні можливості та розуміння того, як працює ворог, щоб уразити цей тип цілей, тому, коли новачки запитують про втрати… Скажу так, вони приємно здивовані відповіддю.
— У будь-якому разі, діюча армія — це не курорт. У яких умовах служать хлопці та дівчата?
Авіс: — Звичайно, до цього треба бути готовим. Якщо ти вступаєш до лав Збройних Сил України, це означає, що потрапляєш у середовище, де треба дуже чітко виконувати накази та мати певні обмеження, зокрема й побутові. Умови служби залежать від того, до якого підрозділу належить солдат і які саме завдання потрібно виконувати. Військовослужбовці можуть проживати та служити в окремому пункті постійної дислокації. Там умови досить комфортні — будинки чи гуртожитки, триразове харчування, гідні умови проживання, місця для відпочинку тощо. В інших підрозділах військовослужбовці живуть у місті, орендують житло — вранці йдуть на службу, а ввечері повертаються додому. Але треба бути готовим до зміни обставин, бойових завдань, а отже, і до побутових змін.
Северин: — Не курорт, але й не суперкомфортно. Гаряча вода — це автоматичні п’ять зірок за військовими мірками. Ще у 2022 році були варіанти душу з-під чайника — зараз його немає. Є стандартні сільські чи звичайні міські умови життя. Ну, на бойовій позиції — як на бойовій, хоча українці завжди знайдуть спосіб додати собі повсякденного комфорту. Основна складність — у постійній готовності до змін і переїздів, тому не варто надто зручно влаштовуватися. Я колись порахував, що за три роки змінив 19 ліжок.
— Чи бувають канікули?
Avis: — Регулярно. 30 днів для кожного військовослужбовця. За необхідності, через сімейні обставини, за певних умов, можна отримати додаткові 10 днів.
Северин: — Усі без винятку беруть свої 30 днів відпустки двома частинами. Не скажу, що це завжди, коли їм хочеться, бо специфіка БПЛА така, що літо — це час найактивнішої роботи. Але в інший час хлопці самі розподіляють між собою порядок і дати, щоб це мінімально впливало на бойову готовність. Командування просто затверджує їхні рішення.
— Команда переважно чоловіча. Тож боротьба за домінування точно є (це закладено в наших генах). Новачок — досвідченіший, молодий — старший, різні градації, рейтинги… Конфлікти неминучі. Ви їх бачите? Як ви їх вирішуєте?
Авіс: — За це відповідає командир конкретного підрозділу. Конфлікти зазвичай зупиняються до того, як вони досягнуть гострої фази. Ми залучаємо до підрозділу лише волонтерів — це мотивовані люди. Усі працюють на спільний результат. Крім того, кожна людина, яка до нас приєднується, проходить ретельний відбір.
Северин: — По-перше, у нас дуже сильна культура взаємної поваги, тому навіть на етапі відбору для нас важливі мотиваційна та ціннісна складові. Навіть конфліктні ситуації тримаються в адекватних межах, якщо є розуміння, що ми робимо спільну справу. По-друге, щодо домінування, ми дбаємо про те, щоб командирами екіпажів ставали природжені лідери. Це створює досить сильні мікросередовища, де ролі та функції взаємно узгоджені. По-третє, у нас є правило: усі конфлікти вирішуються шляхом діалогу. Якщо конфлікт переростає в кулачний свист, то обох учасників переводять з підрозділу. За всю нашу історію був буквально один такий випадок.
— Коли війна закінчиться і настане мир, як вашим солдатам не загубитися у мирному житті?
Авіс: — «Мир настав» — це дуже класна ідея, хоча наразі це ілюзія. Мир чи ні, нам потрібно буде підтримувати Збройні Сили на дуже високому, потужному рівні протягом наступних років, можливо, навіть десятиліть. Це означає, що люди, які опиняться у війську, зможуть зробити військову кар’єру. Хоча, звичайно, більшість військовослужбовців, які служать у нашому полку, — цивільні особи, і вони із задоволенням повернуться до цивільного життя. А досвід, який вони отримали у нас, буде важливим пунктом у їхньому резюме.
Северин: — На війні все просто: ось ти, ось твій брат, ось завдання спалити росіянина, щоб він не дійшов до твоєї родини. Після перемоги все стане складнішим: посттравматичний стресовий розлад, несправедливість навколо, необхідність знову брати відповідальність за своє життя, необхідність відновлювати стосунки з близькими. Це буде джерелом напруги. Як не загубитися? Потрібно усвідомити смисли, зрозуміти нове «для чого?» чи «для чого я?». Я вірю, що у багатьох це вийде. Війна вчить бути гранично чесним із собою, бо ілюзії тут дорого коштують.
