Прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час зустрічі з делегацією Міжнародного валютного фонду (МВФ) Фото: Юлія Свириденко / Facebook
Дев’ятого вересня Україна офіційно подала запит до МВФ щодо нової програми взаємодії на наступні роки. Київ сподівається на схвальне рішення Ради директорів МВФ до завершення поточного року. Певна кількість невиконаних структурних орієнтирів з поточної програми може бути включена до нової програми з МВФ.
Планується, що дев’ятий перегляд поточної програми МВФ відбудеться приблизно у листопаді-грудні. Фонд буде оцінювати реалізацію кількісних критеріїв продуктивності та структурних орієнтирів станом на кінець вересня 2025 року. Загалом, до кінця вересня Україна мала реалізувати 9 структурних орієнтирів.
За даними на кінець вересня, Україна втілила в життя шість орієнтирів, два з яких — з відхиленням від термінів. Один орієнтир перебуває у стадії реалізації. Ще два орієнтири залишаються нереалізованими. Йдеться про скасування “поправок Лозового” та перегляд механізму вибору та призначення членів наглядових рад державних компаній. Україна ще може завершити їх із запізненням (несвоєчасно).
Delo.ua підготувало огляд стану здійснення орієнтирів, які будуть оцінюватися під час наступного, дев’ятого, перегляду поточної програми МВФ. Огляд підготовлений на базі Моніторингу здійснення програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму RRR4U за вересень 2025 року.
Реалізовані орієнтири МВФ
Нові вимоги до податкової звітності для суб’єктів цифровихплатформ
(завершення квітня 2025 року)
Українська влада підтвердила МВФ своє прагнення до вдосконалення у середньостроковій перспективі спрощеної системи оподаткування,яка зараз надає значні можливості для ухилення від сплати податків.
Ще у серпні 2024 року у Мінфіні обговорили з суб’єктамицифрових платформ концепцію запровадження звітності про прибутки своїхкористувачів. Мінфін прагне встановити для суб’єктів цифрових платформ, таких як онлайн-сервіси, що надають послуги таксі, оренди житла, маркетплейси та застосунки для продажу товарів і надання послуг, зобов’язання здійснювати збір певної інформації про користувачів таких цифрових ресурсів та щороку подавати до Державної податкової служби України звіт про прибутки, які вони отримують від здійснення визначених видів діяльності.
Такі дії мають на меті вдосконалення адмініструванняподатків та розширення податкової бази, збільшуючи цим самим обсяг зібранихподатків.
Нові положення у формі законопроєкту Кабмін підтримав 29 квітня. У Верховній Раді законопроєкт №13232 зареєстрували ще 30 квітня, проте вже 17 липня документ було відкликано. 27 серпня уряд підтримав новий проєкт закону та планує подати його до парламенту.
Своєчасне подання Бюджетної декларації на 2026 — 2028 роки
(завершення червня 2025 року)
Поновлення середньострокового бюджетного планування є одним з важливих фокусів програми МВФ. Саме тому достатньо багато орієнтирів присвячено його поновленню та дієвому впровадженню. Поновлення середньострокового бюджетного планування збільшує передбачуваність, прозорість та результативність фіскальної політики.
Уряд підтримав Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки на своєму засіданні 27 червня. Таким чином, структурний орієнтир є виконаним. Наступним кроком буде подання урядом Бюджетної декларації 2026-2028 на розгляд до Верховної Ради.
Схвалення Стратегічною інвестиційною радою Єдиногопроєктного портфелю
(завершення серпня 2025 року)
В програмі МВФ однією з реформ та перетворень, якій приділяють велику увагу, є реформа системи управління державними інвестиціями. Їй вже було приділено низку структурних орієнтирів, починаючи зі схвалення дорожньої карти реформи у грудні 2023 року.
Реформа покликана впровадити цілісну, ефективну та прозору систему управління державними фінансами на національному та регіональному рівнях.
У вересні 2024 року було сформовано пілотний Єдиний проєктний портфель (SPP, Single project pipeline).
Згідно з новим структурним орієнтиром, який додали під час 8-го перегляду програми МВФ, Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель державних інвестицій на 2026 рік.
Оприлюднення звіту за результатами зовнішнього аудиту НАБУ
(перенесено на завершення липня 2025 року з лютого 2025 року)
Питання проведення зовнішнього аудиту НАБУ вже достатньо давно на українському порядку денному. На необхідності його проведення неодноразово вказував і Міжнародний валютний фонд, і Європейська комісія. У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 5 грудня 2018 року українська сторона пообіцяла до кінця липня 2019 року завершити зовнішній аудит НАБУ. Однак орієнтир так і не був реалізований.
У рамках поточної програми Україна також мала проблеми з аудитом НАБУ. Адже першочергово він мав бути завершений до кінця вересня 2024 року. Натомість на початку вересня Кабмін лише затвердив склад Комісії з проведення аудиту діяльності НАБУ. Аудит НАБУ не вдалося завершити до сьомого перегляду програми, тож терміни його виконання були перенесені на кінець липня 2025 року.
Водночас 2 травня 2025 року на сайті Кабінету міністрів було оприлюднено звіт за результатами зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) НАБУ за період з березня 2023 року до листопада 2024 року.
Результати аудиту голова Комісії Роберт Вестбрук прокоментував так: “Ми оцінили роботу НАБУ як достатньо ефективну в розслідуваннях та міжнародній співпраці. Загалом ми оцінили діяльність НАБУ як помірно ефективну та надали рекомендації для подальшого підвищення ефективності його діяльності”.
Орієнтири, реалізовані іззатримкою
Призначення нового голови БЕБ
(завершення липня 2025 року, перенесено з кінця лютого 2025року)
Цей орієнтир — продовження попереднього орієнтиру про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Якщо попередній орієнтир вимагав лише вступу відповідного закону в дію, то новий орієнтир має на меті імплементацію реформи БЕБ. БЕБ має зосередитися на великих економічних та фінансових злочинах, а його аналітична спроможність має бути посилена. Закон також має закріпити надійні механізми забезпечення прозорості, підзвітності та доброчесності.
Новий голова БЕБ затвердить порядок проведення атестації співробітників Бюро та сформує атестаційну комісію протягом трьох місяців з дня свого призначення. Заходи у сфері протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму та співпраця з Держфінмоніторингом також мають бути використані для подальшого сприяння виявленню податкових злочинів та контрабанди. Це вимагає посилення аналітичних можливостей органів влади та обміну інформацією.
Нового голову БЕБ потрібно було обрати до кінця лютого 2025 року. Україна не встигла реалізувати цей орієнтир вчасно, оскільки конкурсний процес на той момент знаходився тільки на початкових етапах. У сьомому перегляді МВФ переніс дедлайн орієнтиру на липень 2025 року. Наприкінці червня переможцем конкурсу став Олександр Цивінський, але Кабмін всупереч закону відмовлявся призначати його на посаду. Уряд все ж таки призначив Цивінського на посаду директора БЕБ 6 серпня 2025 року. Отже, орієнтир виконано із затримкою (несвоєчасно).
Незалежна перевірка відповідності та доброчесності членівНКЦПФР
(завершення серпня 2025 року, перенесено з кінця червня 2025року)
Для зміцнення інституційної основи та ефективності, а також для усунення затримки з початком перевірки відповідності та благонадійності (невиконаний структурний орієнтир), НКЦПФР проведе незалежну перевірку відповідності та благонадійності голови та членів НКЦПФР.
Україна не виконала цей орієнтир вчасно, і в оновленій програмі його дедлайн перенесли на кінець серпня 2025 року. Робота над виконанням відповідного орієнтиру триває. За інформацією ЗМІ, постійні затягування та зриви дедлайнів можуть спричинити заміну Руслана Магомедова на посаді голови НКЦПФР.
Станом на кінець серпня не було жодної публічної інформації щодо виконання цього орієнтиру. Неофіційна інформація про те, що перевірку таки провели, з’явилася тільки в середині вересня. Втім, голова НКПЦФР Магомедов вважає, що результати перевірки є конфіденційними та оприлюдненню не підлягають.
Орієнтири в процесівиконання
Мінфін, Державна податкова служба та Державна митнаслужба мають розробити операційний план оновлення ІТ стратегії
(завершення вересня 2025 року)
Цим структурним орієнтиром передбачено, що Мінфін разом з ДПС та ДМС розроблять операційний план для впровадження оновленої ІТ стратегії. Стратегія має передбачати важливі кроки з цифровізації, необхідні для впровадження Національної стратегії доходів, яку було ухвалено в кінці 2023 року.
Так, план визначить кроки з цифрової трансформації ДПС та ДМС з фокусом на модернізацію та консолідацію ІТ систем.
Наразі окремі заходи запобігання ухиленню від сплати податків та мінімізації податкового навантаження мають обмежену ефективність, оскільки ДПС та ДМС використовують різні ІТ системи, що не дозволяють обмін інформації між різними реєстрами та базами даних двох служб. У 2019 році уряд ухвалив постанову щодо створення єдиної ІТ системи для ДПС та ДМС, але це не було впроваджено. При цьому, потреба в консолідації залишилась високою.
Відповідно до наявної інформації, створена група ухвалила операційний план оновлення ІТ стратегії 26 вересня. Тому, найімовірніше, цей індикатор буде вчасно виконано.
Не виконані орієнтири
Скасування “правок Лозового” та дозвіл САП керуватизапитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу
(перенесено з грудня 2024 року на завершення липня 2025 року)
Структурний орієнтир передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема щодо:
- надання можливості генеральному прокурору делегувати САП управління запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуванням корупційних злочинів;
- скасування обов’язкового закриття досудових розслідувань у зв’язку зі спливанням строків досудового розслідування після повідомлення про підозру (так звані “правки Лозового”*);
- надання слідчому судді повноваження після закінчення граничного строку та за клопотанням обвинуваченого або потерпілих осіб своєчасно спонукати прокурорів прийняти рішення щодо досудового розслідування (чи то закриття провадження, чи то завершення досудового розслідування), або відмовити у задоволенні клопотання.
Питання скасування “правок Лозового” вже давно стоїть на українському порядку денному. Посли країн “Великої сімки” (G7) ще у листі від листопада 2023 року до спікера парламенту зазначили про необхідність скасувати у КПК обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, “щоб запобігти передчасному закриттю справ”.
В грудні 2023 року Верховна Рада лише частково скасувала “правки Лозового”. Тож не дивно, що меморандум з МВФ від 17 червня 2024 року було доповнено орієнтиром щодо скасування “правок Лозового”.
*під “Правками Лозового” розуміють низку змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального, Кримінального процесуального кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів, запропоновані народним депутатом Андрієм Лозовим.
Перегляд процесу відбору та призначення членів наглядовихрад державних підприємств та ухвалення відповідних змін до підзаконних актів уряду
(завершення серпня 2025 року)
Реформування корпоративного управління на державних підприємствах триває. У березні 2024 року президент підписав закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління” (№ 3587-IX), який запустив новий етап реформи.
Наступним етапом є його повна імплементація. Зокрема, уряд ухвалив порядок оцінки досягнення держпідприємствами цілей з листів очікувань власника, порядок звітування наглядових рад, порядок оцінювання їх діяльності.
У Меморандумі про економічну та фінансову політику від 21 березня 2025 року українська сторона зобов’язалася у консультаціях із фахівцями МВФ та міжнародними партнерами переглянути процедури відбору і призначення членів наглядових рад держпідприємств і внести зміни до відповідних підзаконних актів уряду.
Перший етап перегляду передбачає підвищення ефективності роботи Номінаційного комітету, зокрема шляхом стандартизації документації, що стосується найму на роботу, та підвищення прозорості рішень комітету. Водночас буде ухвалено дорожню карту більш суттєвих середньострокових реформ щодо добору членів наглядових рад держпідприємств.
Зокрема, дорожня карта буде спрямована на:
- впорядкування та централізацію процедури відбору кандидатів до наглядових рад, зокрема за допомогою узгодженого з МФО процесу моніторингу;
- чітке визначення та розмежування ролей та обов’язків ключових осіб, які приймають рішення;
- підвищення ефективності кожного окремого етапу процесу і, таким чином, скорочення часу на завершення відбору;
- забезпечення належного складу наглядових рад з урахуванням профілю держпідприємств і необхідних компетенцій;
- удосконалення процесу адаптації нових членів правління.
Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд наразі утримується від коментарів щодо конкретних деталей можливої майбутньої програми МВФ з Україною. Переговори щодо неї продовжаться під час щорічних зборів фонду у Вашингтоні 13-18 жовтня.
Україна попередньо оцінює потребу в зовнішньому фінансуванні на рівні $150-170 млрд для нової чотирирічної програми з МВФ.
1 липня до державного бюджету України надійшов девʼятий транш обсягом близько 500 млн доларів США (373,53 млн СПЗ) від МВФ в рамках діючої чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility — EFF). Це стало результатом восьмого перегляду програми співпраці EFF.
Наразі Україна чекає дев’ятого перегляду.
Источник: delo.ua
