© unsplash/graysonsavio Гарбуз не завжди був атрибутом урочистості.
Гелловін бере свій початок із кельтського свята Савин, проте гарбуз став його відмітною рисою лише через декілька століть. Про це в розмові з “РБК-Україна” повідомила фольклористка й антропологиня Дарина Анцибор.
Виникнення свята та його елементів
Савин уперше згадується у IX сторіччі та був однією з найважливіших урочистостей кельтів. Воно було пов’язане із завершенням збору врожаю та позначало остаточний кінець літа й перехід до зимової пори. За її словами, попри те, що все почалося з Савина (який також іменують Самайном), проте стародавні значення в сучасному Гелловіні вже розмиті.
“Кельти вірили, що в цей період кордон між світами стає більш тонким, і душі померлих можуть з’являтися тут. Це перекликається з нашими віруваннями на Різдво, коли вважається, що пращури відвідують нас, і ми готуємо для них особливу трапезу”, — говорить Анцибор.
Фольклористка зазначила, що ключовими ознаками в кельтів були маска та багаття. Вони допомагали захистити себе від потойбічних сил. У багаття кидали кістки тварин, щоб умилостивити духів померлих, а маску одягали, щоб “перехитрити” нечисть, яка мала подумати, що це “свій”.
freepik/freepik
Разом із тим, гарбуз на Савин не вирізали, оскільки раніше він не ріс у Європі. Натомість використовували ріпу та яблука, всередину яких поміщали жаринку чи свічку. Гарбуз же почали використовувати в США тільки тоді, коли ірландці почали масово переселятися туди (кінець XIX століття). Там оповіді про неприкаяні душі знайшли особливий психологічний відгук, адже у 1861-1865 роках тривала Громадянська війна, і чимало людей зникли безвісти під час боїв.
За словами Анцибор, християнська церква зрозуміла, що з Савином потрібно щось робити, коли побачила його широке відзначення у язичників, яким хотіла нав’язати християнство. Так поступово почали запроваджувати комплекс ритуалів All Hallows’ Tide:
- 31 жовтня — Надвечір’я всіх святих (All Hallows’ Eve);
- 1 листопада — День всіх святих (All Saints’ Day);
- 2 листопада — День всіх душ (All Souls’ Day).
Церква насаджувала ідею, що в ці дні необхідно молитися за душі померлих, щоб вони потрапили до раю. Зокрема, жебраки та діти в костюмах просили солодощі, в обмін на які вони молилися за легкий шлях для пращурів. Таких “задушевних співців” називали соулерами.
“Саме жебраки та діти в першу чергу перейняли функцію тих, хто вимолюватиме гарне місце на тому світі. Отже, насправді традиція ходіння та випрошування солодощів все ж пов’язана з церквою, а не Савином. По суті, слово Савин стиралося, натомість з’явилася християнська назва Гелловін, яке вже обростало новими ритуалами та інтерпретаціями… Фактично на Гелловін були зосереджені всі ті традиції, які у нас розтягнулися від Катерини, Андрія і аж до Різдва та Маланки”, — зазначає фольклористка.
unsplash/bleiplays33
Крім цього, на Гелловін влаштовували плей-партіс (play parties). На них збиралася молодь поворожити, познайомитись, розважитись. Багато обрядів було пов’язано з яблуками.
Як США популяризували свято
В Америці витівки на Гелловін з кінця ХІХ століття ставали дедалі менш контрольованими, а нестабільність у країні це поглиблювала. Дійшло до того, що уряд розробив сценарій святкування Гелловіну для підлітків, зокрема створивши “Haunted Houses”. Це будинки жаху, в яких мали відбуватися всі дійства. Також школам давали поради щодо організації свята, а всі діти були зайняті підготовкою костюмів. Згодом, коли ці діти виросли, почали створювати й дорослий контент, зокрема фільми-жахи.
“Традиція “trick or treat” – “солодощі або витівки” ще з кінця ХІХ століття трансформувалася в США. Тепер “пайку” давали цим “бандам”, щоб не чіпали дім, а не як колись “соулерів” пригощали, щоб ті молилися за душі пращурів. До речі, в Україні теж є згадки, що на Андрія та Маланку хлопцям вивішували мішки з горілкою, салом, ковбасами, щоб ті не завдавали збитків”, — говорить вона.
Як Гелловін з’явився в Україні
Анцибор наголосила, що в Україні, зокрема на західних територіях, давно сповідують римо-католицькі обряди та 1 листопада, але не в контексті масових заходів. Напередодні Дня всіх святих заведено відвідувати цвинтар і вшановувати пам’ять пращурів.
“В окремих регіонах України й досі поширена практика не лише ходити на кладовища, але й влаштовувати поминальні вечері вдома, запрошуючи душі померлих пращурів. На Поліссі цей час називається “осінніми дідами”, — розповіла фольклористка.
unsplash/natary0333
Водночас вирізання гарбузів в Україні було, наприклад, на Михайлове чудо та Андрія. Але не для того, щоб запалити свічку та вказати шлях душі, а щоб розважитись, посміятися та налякати. Також на Київщині в деяких районах вирізання гарбузів приурочено до Маковія.
“Все, що маємо автентичне стосовно осіннього контексту з гарбузами – це “пранки”, які не обов’язково приурочені до якоїсь дати. Крім того, самі гарбузи у нас з’явилися десь у ХVIII столітті”, — продовжила вона.
Також Анцибор не вважає, що Гелловін становить конкуренцію українським святам. На її думку, “це свято давно вже з нами і з цим треба змиритися”. Вона наголосила, що його люблять діти та молодь.
Раніше ми розповідали, що не можна робити на Гелловін.
