-
Олег Гетман
координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна
За вісім місяців 2025 року сальдо торгівлі України склало мінус $34,3 млрд, на відміну від аналогічного проміжку часу у 2024 році, коли воно становило $24 млрд. Протягом цього періоду імпортування зросло на 13,3%, а експортування скоротилося на 5,9%.
Загалом, у 2024 році Україна відзначила дефіцит зовнішньої торгівлі товарами на суму $33,8 млрд: обсяг експорту продукції сягнув приблизно $41,7 млрд, тоді як імпорт — близько $70,8 млрд.
Такі показники вказують на системну проблему — Україна ввозить набагато більше, ніж вивозить. І цей розрив лише збільшується.
Що саме ввозиться та з яких держав
Однією з головних причин значного дефіциту є швидке збільшення імпорту з Китаю. У 2024 році масштаби імпорту України з Китаю склали приблизно $14,37 млрд, із загального обсягу імпорту країни в 2024 році $70,8 млрд. Частка китайського імпорту — понад 20 % імпортного портфеля.
Китай став одним з основних постачальників електроніки, обчислювальної техніки, телекомунікаційного устаткування, комплектуючих, а також товарів для дому, одягу, взуття та прикрас. Чимала частина цих продуктів виготовляється в Україні, зокрема, побутова техніка, одяг, аксесуари тощо.
Одним із важливих чинників збільшення імпорту з Китаю є те, що китайський уряд систематично підтримує власних виробників через приховані дотації, пільгові позики державних банків і регульовані ціни на енергоресурси. Це дозволяє китайським підприємствам підтримувати штучно зменшені ціни на товари, фактично здійснюючи демпінг на світових ринках. Компанії, які стратегічно важливі для експорту — від виробників електроніки до виробників металопродукції та автозапчастин — одержують пряму чи непряму допомогу від уряду.
Комуністична партія Китаю таким чином не тільки підтримує зайнятість в державі, але й активно захоплює закордонні ринки, витісняючи конкурентів із локальних ринків експансії, зокрема, як це й відбувається з українськими виробниками. За підрахунками фахівців, демпінгові ціни на китайські товари в окремих категоріях знижені на 20–40%, що формує нерівні умови для торгівлі та збільшує залежність України від імпорту з Китаю. До цього додається ще й звільнення від будь-яких податкових і митних платежів і зборів імпорту в Україну недорогих товарів у поштових відправленнях, про що докладніше мова піде далі.
Поштові імпортні методи: як інтернет-магазини обходять податки
Одним з найбільш помітних шляхів безподаткового імпорту стали міжнародні поштові та експрес-відправлення — мільйони дрібних посилок, якими масово завозять товари з онлайн-магазинів. Чинне законодавство України дає можливість ввозити товари вартістю до 150 євро без сплати ПДВ, і ця норма, утворена колись для усунення надмірного адміністративного тиску на звичайних приватних споживачів, сьогодні перетворилася на засіб масового ухилення від оподаткування великими компаніями. Її активно застосовують іноземні інтернет-магазини, масово ввозячи комерційні товари в обхід звичайних процедур імпорту.
Якщо ще декілька років тому більшість таких відправок відбувались між фізичними особами, то зараз — це в основному комерційні поставки з китайських онлайн-гігантів на зразок Temu чи AliExpress. За інформацією Мінфіну, у 2024 році в Україну ввезли більше 76 млн посилок на суму понад 180 млрд грн, і 82% з них — саме з китайських платформ.
У першому півріччі 2025 року обсяги безподаткового імпорту досягли 44,6 млрд грн, що спричинило до ненадходження до державного бюджету близько 18 млрд грн ПДВ. Якщо тенденція збережеться, то у 2026 році сума ненадходжень перевищить 27 млрд грн.
Лідери цього сегмента — Temu (13,5 млрд грн за півріччя) та AliExpress (4,4 млрд грн). Обсяги замовлень через Temu тільки за рік зросли у вісім разів. Найчастіше українці купують одяг, взуття, товари для дому, косметику та електроніку — саме ті позиції, які масово виготовляються в Україні. Таким чином не лише держава втрачає податки, але й маємо негативний вплив на українських виробників.
Наслідки для економіки України
Втрата конкурентноздатності. Масовий ввіз товарів, які могли б виготовлятися в Україні або замінюватись, підриває потенціал вітчизняної промисловості — від легкої промисловості до побутової техніки.
Структурний дисбаланс. Експорт України продовжує бути сировинно-аграрно орієнтованим — зерно, олії, руда. Натомість імпорт залишається технологічно та споживчо насиченим. Країна продає в основному сировину та купує готову продукцію.
Ризики для споживачів. Значна частина імпорту потрапляє до країни через поштові пересилання, ці товари не підлягають перевірці контролюючими органами. Тому виникають питання щодо безпеки цих товарів для споживачів
Як країни світу розв’язали проблему не обкладеного податком імпорту
Проблема неконтрольованого імпорту дешевих товарів через поштові канали — не унікальна для України.
Європейський Союз ще у 2021 році скасував пільгу для посилок, дешевших за 22 євро, та впровадив систему IOSS (Import One Stop Shop). Завдяки їй іноземні платформи реєструються для сплати ПДВ у ЄС і перераховують податки централізовано. Це зберегло доходи бюджетів і не створило додаткової бюрократії для покупців.
США тривалий час мали один з найвищих у світі лімітів безмитного імпорту — 800 доларів США. З 2018 по 2024 рік кількість посилок у пільговому режимі зросла у 10 разів — від 139 млн шт до понад 1,3 млрд шт на рік. У 2025 році американський уряд повністю скасував правило de-minimis, зважаючи на масовий наплив дешевих китайських товарів від Temu і Shein, які руйнували місцеву промисловість та створювали ризики контрафакту і наркотрафіку.
Європейський шлях для України
Україна також хоче перейти на європейську модель OSS, яка передбачає оподаткування міжнародних платформ.
Це означає, що Temu, AliExpress, Shein та інші маркетплейси повинні будуть збирати ПДВ у момент продажу, як це відбувається в ЄС, і потім перераховувати податок до бюджету країни. Для споживача процедура не ускладниться — відправлення надходитимуть як і раніше, але податки більше не оминатимуть бюджет, безподаткові товари не спотворюватимуть конкуренцію.
За оцінками експертів, з 2026 року така реформа може забезпечити додаткові 25–27 млрд грн надходжень щороку, зрівняти умови для українських виробників і зменшити тіньовий сегмент електронної торгівлі.
Більше ніж податки
Реформа поштового імпорту — це не тільки про бюджет. Вона також стосується споживчої безпеки та цифрового суверенітету.
Сьогодні в Україні фактично відсутні аналоги європейських механізмів контролю, таких як Digital Services Act чи General Product Safety Regulation. Це означає, що міжнародні маркетплейси працюють без будь-якої відповідальності за якість товарів, порушення авторських прав або незаконне використання персональних даних.
Узгодження правил торгівлі, гармонізація з європейськими стандартами та впровадження «єдиного вікна» для адміністрування поштових відправлень — це закономірний етап у напрямку вступу України до ЄС.
Без системного оподаткування міжнародних посилок і контролю діяльності іноземних платформ Україна буде і далі суттєво шкодити власному виробнику, всупереч твердженням членів уряду про всебічну підтримку українського виробника.
Європейський підхід OSS — це шанс не тільки наповнити бюджет, а й створити чесну конкуренцію, стимулювати вітчизняне виробництво і захистити споживачів.
Українська економіка потребує не лише інвестицій — вона потребує справедливих правил гри для всіх.
Источник: delo.ua
